Жорстокість до тварин, особливо у вигляді собачих боїв, залишається тривожною реальністю в Україні. Попри свідчення, докази та небайдужих громадян, злочинці часто залишаються безкарними. Чому ж поліція так неохоче реагує на жахливі випадки знущання з собак? Розкриваємо системні проблеми разом з експерткою.
Собачі бої: Тіньовий бізнес і невидима рука закону
Зустрічі, де собаки змушені битися до крові, не є чимось невідомим. Але часто ці жорстокі заходи маскуються під “випробування порід” або є частиною нелегального грального бізнесу. Історія з села Тернівка на Дніпропетровщині, де зоозахисники викрили подібне дійство, яскраво ілюструє цю проблему. Організатори миттєво розбіглися, як тільки почалася фіксація подій на відео, що свідчить про їхню обізнаність у протиправності власних дій. На місці було задокументовано численні травми у тварин, які змушували їх битися до крайньої межі. Усі зібрані докази, включаючи відеозаписи та номери автомобілів учасників, були передані правоохоронцям. Але чи матимуть ці свідчення реальні наслідки?
Бездіяльна поліція: Коли закон мовчить
Президентка Асоціації зоозахисних організацій України, голова Міжнародного благодійного фонду WILD.UA, Марина Суркова, відверто говорить про причини такої ситуації. За її словами, проблема полягає в системній бездіяльності та, на жаль, корупції в лавах української поліції.
“Всі навколо знають: поліція — бездіяльна, бо корумпована. На мій погляд, корумпована поліція, бо всі навколо знають (про випадки знущання з тварин — ред.), купа свідків, купа доказів. Поліція або не відкриває кримінальне провадження або відмахується”, — зазначає Марина Суркова.
Зоозахисники часто стикаються з тим, що поліція або взагалі не реагує на виклики, або приїжджає “для галочки”, приймає заяву і обіцяє передати її далі. Однак, як показує практика, на цьому все й закінчується. Кримінальні провадження не відкриваються, а винні залишаються на волі, продовжуючи свої жорстокі справи.
“Зоополіція”: Нездійсненна мрія чи нагальна потреба?
У 2024 році зоозахисники зверталися до Кабінету Міністрів з пропозицією створити спеціалізовану зоополіцію. Однак, отримали відповідь, що поліція в Україні працює відмінно і такої потреби немає. Ця відповідь викликає глибоке розчарування, адже свідчить про нерозуміння масштабу проблеми на державному рівні.
Марина Суркова наголошує, що створення такого підрозділу не потребує набору тисяч нових співробітників. Достатньо було б навчити існуючих поліцейських правильно реагувати на випадки жорстокого поводження з тваринами, забезпечити їх необхідними знаннями та інструментами для ефективного розслідування.
Чому це важливо для всіх?
Жорстоке поводження з тваринами — це не лише про страждання беззахисних істот. Це також показник стану суспільства. Там, де не карають за знущання над слабшими, зростає загальний рівень агресії та безвідповідальності.
- Захист тварин: Кожен собака заслуговує на життя без страху та болю.
- Попередження злочинності: Некарані злочини породжують нові.
- Формування гуманного суспільства: Від ставлення до тварин залежить наше ставлення одне до одного.
Ми закликаємо всіх небайдужих громадян: якщо ви стали свідком жорстокого поводження з тваринами, не мовчіть! Навіть якщо поліція не реагує, документуйте все, що можливо, звертайтеся до зоозахисних організацій, поширюйте інформацію. Тільки спільними зусиллями ми зможемо змінити цю жахливу реальність і змусити закон працювати на захист тих, хто не може захистити себе сам.
#зоозахист #собачібої #жорстокеповодженнязтварин #поліціяукраїни #бездіяльністьполіції #праватварин #україна #гуманність
