## Напруженість між Україною та ЄС: найгірші відносини за час війни та причини розбрату
На тлі триваючої війни в Україні, відносини між Києвом та Європейським Союзом досягли найнижчої точки з початку повномасштабного вторгнення. За даними впливового видання Politico, президент України Володимир Зеленський перейшов до відверто жорсткої риторики у спілкуванні з європейськими лідерами, що викликає роздратування у столицях ЄС. Ця зміна тону зумовлена зростанням впевненості у власному оборонному виробництві та розчаруванням повільними діями західних союзників.
### Чому терпіння вичерпується: розчарування повільним прогресом
Після ще однієї важкої зими, українське керівництво почало втрачати терпіння через затягування процесів підтримки та вступу до ЄС. Володимир Зеленський дедалі частіше використовує безапеляційний та владний тон, ніби читаючи “лекції” європейським лідерам. Така поведінка, хоч і зрозуміла з української точки зору, викликає відверте роздратування у Брюсселі та столицях країн-членів ЄС.
### Камінь спотикання: швидкий вступ до ЄС та завищені очікування
Головним каменем спотикання стало питання швидкого вступу України до Європейського Союзу. На неформальному саміті ЄС на Кіпрі у квітні, європейські лідери відверто дорікнули Зеленському за його завищені очікування та небажання погоджуватися на поетапну інтеграцію. Український президент наполягає на повноцінному членстві вже до 2027 року, вважаючи символічне членство недостатнім.
Така позиція викликала різку реакцію. Наприклад, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц публічно назвав запропоновані Києвом терміни “абсолютно нереалістичними”, наголосивши, що членство неможливе до завершення конфлікту. Більше того, він натякнув, що шлях до ЄС може вимагати від України територіальних поступок Росії, що суперечить попередньому консенсусу про те, що союзники не повинні диктувати Києву умови миру.
### “Європа нам винна”: самодостатність та вплив на дипломатію
Як зазначають експерти з питань зовнішньої політики, Зеленський та його оточення щиро вірять, що Україна захищає всю Європу, а отже, Захід “винен” Києву, і висловлювати надмірну вдячність необов’язково. Проте в Європі такий підхід поділяють далеко не всі.
Зростаюча безапеляційність українського президента також підживлюється успіхами вітчизняного військово-промислового комплексу. Україна поступово перетворюється на самодостатній оборонний центр, який вже виробляє майже половину необхідного озброєння, включно з бронетехнікою, боєприпасами та безпілотниками. Більше того, Київ почав експортувати дрони, підписавши вигідні контракти із Саудівською Аравією, Катаром та ОАЕ. За словами колишнього радника Зеленського, ці угоди дали президенту зрозуміти, що він може використовувати експорт для отримання підтримки від країн Перської затоки.
Зменшення критичної залежності від європейських партнерів розв’язало Києву руки для жорсткішої дипломатії, тоді як розбіжності між США та ЄС лише спонукають українського лідера посилювати тиск на Брюссель.
### Франція та Німеччина: реалізм проти амбіцій
Франція офіційно виступає за поетапне зближення України з Європейським Союзом, категорично виключаючи будь-яку прискорену процедуру вступу. За словами міністра-делегата у справах Європи Бенжамена Аддада, реальна інтеграція вимагає тривалого часу та глибинних реформ у сфері боротьби з корупцією і верховенства права, тому жодних коротких шляхів чи поступок у питаннях стандартів ЄС бути не може.
Подібні настрої панують і серед інших європейських посадовців, які дедалі більше розчаровуються через “євроскептичну” риторику Києва та постійні вимоги. Як зазначають джерела Financial Times, у Брюсселі відверто наголошують, що членство в блоці — це не подарунок, а заяви української сторони в стилі “ви нам винні” лише заважають конструктивному діалогу.
### Відмова від компромісів: повне членство як єдиний варіант
Попри пропозиції Франції та Німеччини щодо проміжного статусу чи поступової інтеграції, яка може розтягнутися на десятиліття, Володимир Зеленський категорично відкидає ідею символічних поступок. Президент наполягає, що Україна захищає Європу ціною життів власних громадян, тому заслуговує виключно на повноцінне членство, і навіть заборонив вітчизняним дипломатам обговорювати будь-які альтернативні формати.
### Фінансові розбіжності та вимоги до реформ: додає напруженості
Окрім політичних суперечок, напруженість посилюється через розбіжності щодо фінансових питань та темпів реформ. Зокрема, Брюссель вимагає підвищення податків для бізнесу як умову для подальшого фінансування, тоді як Київ чинить цьому опір через виснаженість економіки війною. Це змушує деяких європейських дипломатів радити українському керівництву дещо стримати свої емоції у спілкуванні з партнерами.
### Ідеологічний ритуал та складні реалії
Український президент вважає символічним те, що вступ на посаду нового угорського прем’єра відбувся саме 9 травня, коли святкується День Європи. Цей інцидент, а також інші події, стають ілюстрацією того, як війна проти України перетворилася на складний ідеологічний ритуал, де політичні амбіції переплітаються з болючими реаліями війни та повоєнної відбудови.
**Важливе застереження:** Даний матеріал призначений для ознайомлення. Якщо Вам не виповнилося 21 рік, будь ласка, не розпочинайте та припиніть користування цим ресурсом. Адміністрація Сайту не несе відповідальності за законність використання Сайту та його сервісів Користувачем, який не досяг 21-річного віку.
*Фотографічні твори, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство Getty Images, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу ТОВ «ГЛОБАЛ ІМІДЖЕС ЮКРЕЙН.»*
