**Нова ера дипломатії: Європа на порозі прямих перемовин з Москвою, поки США шукають вихід**
Останні події на світовій арені свідчать про суттєві зрушення у міжнародній політиці, особливо щодо України та Росії. У кінці травня міністри закордонних справ країн-членів Європейського Союзу планують зібратися на Кіпрі, щоб обговорити ключове питання: чи готова Європа до прямих переговорів з Росією, та які саме вимоги вона має висунути Москві? Ця ініціатива набирає обертів, адже політика Сполучених Штатів щодо російсько-українського конфлікту, схоже, більше не відповідає інтересам європейських держав.
**США: Від посередництва до можливого відсторонення?**
Ситуація навколо переговорів між Україною та Росією стає дедалі складнішою. Як зазначає держсекретар США Марко Рубіо, переговори за посередництва Америки зайшли в глухий кут. Останній раунд відбувся у лютому в Абу-Дабі, і з того часу конструктивного діалогу не спостерігається. Після початку нового конфлікту на Близькому Сході та закриття повітряного простору в регіоні, Україна пропонувала зустрітися в Стамбулі, але росіяни відкидали цю ідею.
Більше того, помічник очільника Кремля Юрій Ушаков чітко заявив: сенсу в черговому раунді переговорів немає, доки Київ не виведе свої війська з Донбасу. Це свідчить про жорстку позицію Росії, яка не бажає йти на компроміси.
На цьому тлі, американські експерти прогнозують, що адміністрація Трампа може посилити тиск на Україну. Чому? Все просто: наближаються проміжні вибори до Конгресу в листопаді. Щоб здобути перемоги та покращити свій рейтинг, який стрімко падає (58% несхвалення дій Трампа), команда чинного президента потребує здобутків. Можливо, вони сподіваються, що до листопада вдасться встановити тривале перемир’я.
Проте, існує й інший, більш тривожний сценарій: США можуть взагалі самоусунутися від процесу посередництва. Варто пам’ятати, що команда Трампа історично була більш прихильною до Москви. Найбільш негативним наслідком усіх цих подій, окрім війни, є підрив довіри до гарантій безпеки США, особливо в Європі. Рішення Пентагону вивести 5 тисяч американських військових з Німеччини лише посилило ці побоювання.
**Європа: Пробудження та пошук власного шляху**
Саме тому президент Фінляндії Александер Стубб відкрито говорить: політика США щодо України та Росії більше не відповідає інтересам Європи. Він вважає, що настав час Європі почати діалог з Москвою безпосередньо. Коли це станеться, він не знає, але передумови для цього вже створюються.
Європейські лідери зараз активно обговорюють, хто саме має взяти на себе роль контакту з Росією. Поки що конкретні рішення не ухвалені – чи це буде окремий посланець, чи група лідерів.
**Путін та його “гри” з переговорами: Хто є “вигідним” переговірником?**
На цьому фоні, цікавим виявився виступ Путіна після параду “Побєдобєсія”. Він заявив, що війна “йде до завершення”, але тут же додав, що ЗС РФ “мають бути зосереджені на завданні повної поразки противнику”. Така двозначність лише посилює недовіру.
Крім того, Путін “підставив” Трампа, запропонувавши кандидатуру колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера як переговірника від ЄС. Це викликало шквал критики. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга однозначно заявив, що Київ такого не підтримує. А очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас назвала Шредера лобістом російських державних компаній, який “сидів по обидва боки столу”. Німецький міністр у справах Європи Ґюнтер Кріхбаум також висловив скептицизм, зазначивши, що посередник має бути прийнятним для обох сторін, а Шредер явно перебував під сильним впливом Путіна. “Якщо ми дамо Росії право призначати перемовника від нашого імені, це було б не дуже мудро”, – підкреслила Каллас.
**”Перемир’я” Трампа: Провал та втрата довіри**
Нагадаємо, що триденне “перемир’я”, анонсоване Дональдом Трампом 9 травня, так і не стало режимом тиші. Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що спокою в прифронтових районах не було. Більше того, Путін зірвав і обмін полоненими за формулою 1000 на 1000, який також анонсував Трамп. Це свідчить про те, що Москва не зацікавлена в мирних ініціативах, які виходять від американського президента.
**Європейський виклик: Єдиний голос та посилена підтримка України**
Німецький міністр оборони Борис Пісторіус, коментуючи заяви Путіна про можливе завершення війни, припустив, що це може бути черговою спробою обману. Якби Кремль справді хотів миру, він би вивів війська або запропонував конкретні переговори без попередніх умов. “Це, схоже, є частиною його гібридної війни. Щоразу, коли йшлося про переговори, він у підсумку грав крапленими картами”, – зазначив Пісторіус.
Водночас, видання The New York Times припускає, що президент Зеленський все більше дистанціюється від відносин зі США, називаючи це “пробним розлученням”. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликає Європу посилити свою роль у мирних зусиллях і тиску на Росію. “Для цього Європа має говорити єдиним голосом. Не замість треку Сполучених Штатів, який залишається мейнстрімним, а як його доповнення”, – підкреслив він.
**Сценарії майбутнього: Від краху Росії до тривалої війни**
Президент Фінляндії Александер Стубб вважає, що можливість мирної угоди в цьому році малоймовірна. Він виділяє три сценарії: продовження війни, перемир’я з подальшою мирною угодою, або крах однієї зі сторін. На його думку, крах більш імовірний з боку Росії.
На цьому фоні, успіхи України на полі бою стають ще більш значущими. Як зазначає The Economist, вперше за останні три роки стратегічна ініціатива перейшла до України, а російський весняний наступ фактично провалився. Це дає Європі реальний шанс.
**Як Європа може зміцнити свої позиції?**
* **Єдина позиція:** Європейський Союз має говорити одним голосом, представляючи свої спільні інтереси.
* **Посилення підтримки України:** Зміцнення обороноздатності України є ключовим для посилення позицій за столом майбутніх переговорів.
* **Розробка чітких вимог:** ЄС має сформувати чіткий перелік вимог до Росії, які будуть основою для будь-яких перемовин.
* **Незалежний переговірник:** Європа повинна визначити незалежного, авторитетного та прийнятного для обох сторін посередника, який не перебуватиме під впливом жодної зі сторін.
**Висновок:**
Ситуація розвивається стрімко. Європа стоїть перед історичним вибором: продовжувати йти за Сполученими Штатами, або взяти на себе відповідальність та проактивну роль у врегулюванні конфлікту. Шлях до миру буде складним, але нинішні події дають надію, що Європа готова до цього виклику, тим самим демонструючи свою зрілість та прагнення до стабільності у регіоні.
