Київ здригнувся від чергової нелюдської атаки російських окупантів. 14 травня, у День пам’яті, коли українці згадують полеглих захисників, ворожа ракета обірвала життя ще 24 невинних людей. Серед них – дві юні доньки мужнього воїна Євгена Яковлєва, який три роки тому віддав своє життя за Україну. Ця історія – це не просто трагічна звістка, це свідчення геноцидної тактики ворога, який б’є по самому серцю наших родин.
Втрата, що сколихнула країну
Три роки тому, під час виконання бойового завдання на Луганщині, загинув Євген Яковлєв, позивний «Рижий». Його життя обірвалося, але він назавжди залишився у пам’яті як герой, що захищав нашу землю. Його дружина Тетяна три роки виховувала двох доньок, які втратили найріднішу людину. Вона була їхньою опорою, їхнім світом. Але доля приготувала їй найстрашніше випробування.
«Я не знаю, чи дівчатка ще живі, чи вже пішли до тата…» – ці слова матері, сповнені невимовного болю та відчаю, закарбувалися на відео ще до того, як рятувальники завершили розбір завалів. 14 травня, під час масованого ракетного удару, одна з російських ракет влучила прямо у житловий будинок, де мешкала Тетяна з дітьми. Тетяні дивом вдалося вижити, але її 17-річна та 12-річна доньки опинилися під уламками зруйнованого під’їзду.
Життя, обірвані раптово
На жаль, дива не сталося. Обидві дівчинки загинули. Одна з них, 12-річна Любава Яковлєва, навчалася у 6-А класі ліцею № 323 міста Києва. Керівництво та учні ліцею висловили глибокі співчуття матері, яка переживає невимовне горе. «З невимовним болем повідомляємо, що сьогодні вночі російська ракета забрала життя учениці 6-А класу нашого ліцею Яковлєвої Любави. Її старша сестра досі перебуває під завалами…» – йшлося у повідомленні ліцею. Пізніше стало відомо, що і старша донька також загинула.
Ця трагедія – ще один жахливий доказ того, як цинічно та жорстоко російські окупанти знищують українські родини. Спочатку вони відправляють на фронт батьків, братів, синів, а потім, коли родина залишається в тилу, намагаються добити її ракетами та дронами. Це не війна, це геноцид, спрямований на знищення української нації.
Цифри, що лякають
Загальна кількість загиблих у Києві внаслідок цієї атаки зросла до 24 осіб. Всі вони – жертви безжальної агресії. Серед них – діти, жінки, чоловіки, які просто хотіли жити мирним життям у своїх домівках. Рятувально-пошукові роботи на місці трагедії тривали довгих 28 годин. Кожен день, кожна година – це чергове нагадування про те, яку ціну ми платимо за мир та спокій.
Як зупинити цю агресію?
Історії, подібні до цієї, не повинні залишати нас байдужими. Вони мають стати поштовхом до ще більшої єдності та рішучості у боротьбі з агресором. Кожен з нас може зробити свій внесок: підтримувати ЗСУ, допомагати постраждалим, поширювати правду про злочини Росії. Лише спільними зусиллями ми зможемо зупинити цю кровопролитну війну та покарати винних.
Ми висловлюємо найглибші співчуття родині Яковлєвих та всім, хто втратив своїх близьких у цій страшній трагедії. Пам’ять про загиблих буде жити вічно, а їхні життя стануть нагадуванням про те, за що ми боремося.
(Зверніть увагу: деякі посилання та інформація щодо вікових обмежень користування сайтом, а також умови відтворення фотографічних творів, є стандартними юридичними примітками та не стосуються безпосередньо змісту цієї публікації про трагічні події.)
