**Москва в огні: безпрецедентна атака українських дронів та її стратегічні наслідки**
Ніч на 17 травня 2023 року стала знаковою для російсько-української війни. Вперше українські безпілотники зуміли подолати щільну систему протиповітряної оборони навколо Москви, завдавши ударів по низці важливих об’єктів. Цей епізод не просто продемонстрував зростаючу спроможність українського ВПК, але й став ключовим елементом нової стратегії України, спрямованої на виснаження російської оборони та тиск на агресора. Авіаційний експерт Костянтин Криволап у ексклюзивному коментарі для “24 Каналу” розкрив деталі цієї операції та окреслив її довгострокові перспективи.
**”Промацування” ворожої оборони: шлях до успіху**
Як пояснив Криволап, успішна атака на Москву не була спонтанною. За його словами, українські сили оборони вже неодноразово “промацували” московську ППО, аналізуючи її слабкі місця та визначаючи найбільш вразливі зони. Це свідчить про ретельне планування та системний підхід до вибору цілей та часу для ударів. Йдеться про багаторівневу систему оборони, яку Росія побудувала навколо своєї столиці, але, як виявилося, вона має свої “дірки”.
“Навколо Москви дійсно є кілька “кілець” протиповітряної оборони, і прорватися крізь них – це не першочергове завдання, яке легко виконати. Наші сили оборони розуміли це, тому послідовно працювали над тим, щоб знайти оптимальний шлях”, – зазначає експерт.
**Подвійний удар: нафтова інфраструктура та військова промисловість**
Ключова стратегія України, за словами Криволапа, полягає у завданні ударів по двох найболючіших для Росії напрямках: нафтовій інфраструктурі та військово-промисловому комплексі.
* **Виснаження нафтових доходів:** Росія значною мірою залежить від експорту нафти для фінансування своєї агресивної війни. До повномасштабного вторгнення РФ видобувала близько 530 мільйонів тонн нафти на рік, значну частину якої експортувала. Після українських атак, за різними оцінками, цього року видобуток може скоротитися до 400 мільйонів тонн. “Наше головне завдання – змусити Росію закривати нафтові свердловини. Якщо у них виникнуть проблеми з видобутком, переробленням та постачанням нафти, то втрачається сенс її видобувати. Це, своєю чергою, вдарить по їхній здатності фінансувати війну”, – пояснює експерт.
* **Руйнування військового потенціалу:** У Московській області розташована значна кількість підприємств, що виробляють компоненти та озброєння для російської армії. Удари по цих об’єктах мають прямий вплив на здатність Росії вести війну. Особливо важливими є удари по виробниках високотехнологічної продукції. “Ось, наприклад, удар по заводу “Ангстрем”. Якщо хтось у Росії і виробляє критично важливу електроніку для військових систем, то це саме такі підприємства, як “Ангстрем” та “Кремній-Ел”. По останньому вже було завдано удару навесні цього року. Інших потужних виробників серйозної мікроелектроніки для військових потреб у Росії практично немає”, – підкреслює Криволап.
**Психологічний тиск: Москва вже не “неприступна фортеця”**
Окрім прямих військових та економічних наслідків, атаки на Москву мають потужний психологічний ефект. З радянських часів Москва асоціювалася з неприступною фортецею, яка знаходиться далеко від реалій війни. Українські дрони руйнують цей міф, демонструючи, що російська столиця також вразлива.
“Практична користь від ударів по Москві та області полягає в тому, що це тисне на самих москвичів. Вони починають відчувати війну на собі. Чим більше вони відчуватимуть цей тиск, тим вищі шанси, що війна закінчиться якомога швидше”, – вважає авіаексперт.
**Репутаційні втрати для Кремля**
Низка успішних ударів по стратегічних об’єктах, розташованих як на околицях, так і в глибині оборонного периметра Москви, завдала серйозної репутаційної шкоди Кремлю. Серед підтверджених цілей – завод мікроелектроніки “Ангстрем” у Зеленограді, нафтоналивна станція в Сонячногірську, Московський нафтопереробний завод у Капотні, а також нафтоперекачувальна станція “Володарське”.
Ці події не лише підривають імідж Путіна та знижують його рейтинг, але й свідчать про його неспроможність захистити власну територію від ефективних атак. Це може спонукати внутрішню еліту Росії до перегляду своєї позиції та, можливо, до пошуку шляхів виходу з конфлікту.
**Висновок**
Атака на Москву 17 травня 2023 року стала яскравим свідченням зростаючої спроможності України в галузі безпілотних технологій та її здатності реалізовувати складні військові операції. Стратегічний вибір цілей – нафтова інфраструктура та військово-промисловий комплекс – свідчить про прагнення України не лише оборонятися, але й активно тиснути на агресора, наближаючи кінець війни. Ця операція відкриває нову сторінку у війні, де тиск на ворога здійснюється не лише на полі бою, але й у глибокому тилу, що може стати вирішальним фактором у досягненні перемоги.
