#
**Посилення контролю над прикордонням: чому Мінськ обмежує доступ до лісів і що це означає для України та НАТО?**
Останні події на кордоні з Білоруссю викликають глибоке занепокоєння. Станом на 15 травня, Білорусь ввела обмеження на відвідування лісів у 19 районах країни. Хоча офіційно це пояснюється протипожежними заходами, експерти, зокрема генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун, вважають, що за цими діями можуть ховатися значно серйозніші військові плани. Особливу тривогу викликає географія цих обмежень: 12 з 19 закритих районів безпосередньо межують з Україною, Польщею та Литвою, а інші формують єдиний територіальний масив на заході та південному заході Білорусі.
**Не просто протипожежні заходи: безпековий контекст обмежень**
“Формально йдеться про протипожежні заходи та сезонні обмеження. Однак сама конфігурація закритих територій, їх концентрація саме у прикордонній зоні, а також загальний контекст останніх заяв і дій Мінська змушують розглядати ці заходи також у військово-політичній площині”, – наголошує Віктор Ягун.
У військовій практиці обмеження доступу цивільних до лісових та прикордонних районів часто використовується для таких цілей:
* **Приховане переміщення військ:** Створення “зеленої зони” для непомітного маневрування військовою технікою та особовим складом.
* **Розгортання польової логістики:** Облаштування тимчасових складів, пунктів забезпечення та мобільних баз.
* **Інженерні позиції та командні пункти:** Підготовка території для встановлення укріплень, спостережних пунктів та командних центрів.
* **Зменшення ризику витоку інформації:** Обмеження можливості фото- та відеофіксації пересування військових підрозділів, що є критично важливим для збереження елементу несподіванки.
Ці дії відбуваються на тлі повідомлень української розвідки про активізацію військової інфраструктури на території Білорусі та посилення спільних військових навчань Росії та Білорусі.
**Потенційні військові сценарії: куди може бути спрямована загроза?**
Генерал Ягун виділяє два ключові напрямки, де закриття лісів може мати військову вагу:
1. **Український напрямок:**
* **Південна та південно-західна частина Брестської області:** Цей регіон межує з Волинською та Рівненською областями України. Особливу увагу привертає Волинська область, оскільки через неї проходить значна частина транспортних та залізничних маршрутів, які забезпечують постачання західної військової допомоги Україні.
* **Створення загрози на Волинському напрямку:** Навіть без повномасштабного наступу, сама загроза удару з боку Білорусі може змусити Україну утримувати додаткові резерви на північному кордоні, відволікаючи сили від інших напрямків. Це може стосуватися районів Ковеля та Луцька.
* **Напрямок Сарни – Рівне – Вараш:** Цей напрямок має стратегічне значення не лише через залізничну інфраструктуру, а й через розташування Рівненської атомної електростанції. Навіть обмежена загроза цьому району могла б мати значний військово-політичний та психологічний ефект.
2. **Західний напрямок (Сувалкський коридор):**
* **Сувалкський коридор:** Це вузька ділянка суходолу між Білоруссю та Калінінградською областю Російської Федерації, яка з’єднує країни Балтії з основною територією НАТО. Західні військові експерти давно вважають цей напрямок одним із найбільш уразливих у системі безпеки Альянсу.
* **Приховане розгортання сил:** Концентрація закритих районів у західній частині Білорусі теоретично може створювати умови для прихованого розгортання сил поблизу польського та литовського кордонів.
* **Демонстрація сили та провокації:** У разі загострення ситуації, це може бути використано для демонстрації сили, провокацій або створення загрози сухопутному сполученню між Балтією та рештою НАТО.
**Атмосфера постійної загрози: головна мета Мінська та Москви?**
Водночас, генерал Ягун наголошує, що нинішню ситуацію не варто трактувати як пряму ознаку неминучого наступу.
“Білорусь та Росія можуть свідомо формувати атмосферу постійної військової загрози на північному напрямку без наміру переходу до негайних активних дій. Основне завдання у такому випадку — змусити Україну, Польщу та країни Балтії утримувати значні сили вздовж кордонів, розпорошуючи резерви, ресурси ППО та логістичні можливості”, – пояснює Віктор Ягун.
На цьому етапі, йдеться радше про формування умов і можливостей, ніж про підтверджений намір застосувати силу. Однак, сукупність факторів – географія обмежень, риторика Мінська, військова активність Росії та Білорусі, а також стратегічне значення прикордонних районів – дає підстави для підвищеної уваги з боку України та НАТО.
**Військові навчання та ядерна риторика: що відбувається на полі бою?**
Ситуація загострюється спільними військовими навчаннями Росії та Білорусі, які розпочалися 18 травня. За повідомленнями, під час маневрів відпрацьовується приховане доставлення та умовне застосування ядерної зброї. Це є частиною гібридної війни, спрямованої на залякування та дестабілізацію.
Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про посилення оборони на Чернігівсько-Київському напрямку через ризики, пов’язані з Білоруссю. Українська розвідка працює над розумінням планів ворога, а міжнародні партнери поінформовані про спроби Росії втягнути Мінськ у більш активну агресію.
Екскомандувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв зазначає, що наразі на українсько-білоруському кордоні немає критичної ситуації або значного накопичення російських військ. Однак, Україна має постійно утримувати достатній бойовий потенціал для стримування можливої загрози.
**Висновок:**
Закриття лісів у прикордонних районах Білорусі – це тривожний сигнал, який потребує пильної уваги. Хоча це може бути частиною гібридної війни, спрямованої на створення атмосфери страху та розсіювання українських резервів, не можна виключати й підготовку до нових військових дій. Україна та її міжнародні партнери повинні залишатися в стані максимальної готовності, постійно аналізуючи дії Мінська та Москви.
