Українська армія потребує комплексних змін, щоб відповідати викликам довготривалої війни. Чимало військових та експертів наголошують на необхідності перегляду підходів до мобілізації, підвищення зарплат, визначення чітких термінів служби та посилення відповідальності за ухилення.
Війна триває, і разом з нею загострюється питання мобілізації. Суспільство живе в стані постійної невизначеності, а армія потребує не лише нових облич, а й переосмислення системи. Журналіст та військовослужбовець Павло Казарін в ефірі Radio NV висловив думку, що довготривалу війну неможливо вести за логікою короткострокового ривка, розраховуючи лише на тих, хто вже воює. “З 2022 року довгострокова війна ведеться за правилами короткострокової. Таке інколи відчуття, що ще трішечки, ще останній кілометр треба добігти і добіжимо його силами тих, хто вже служить, а не будемо залучати нових”, – зазначив він.
Застарілі підходи до мобілізації: чому це не працює?
Павло Казарін підкреслив, що посилення мобілізації має відбуватися не лише через адміністративний тиск, а й через покращення умов служби. Це означає, що держава повинна зробити армію більш привабливою для громадян, створюючи умови, в яких служба буде не лише обов’язком, але й можливістю для самореалізації та гідного життя.
Грошове забезпечення: мінімум, який не мотивує
Одним з ключових питань, що потребують негайного вирішення, є грошове забезпечення військових. Базова зарплата у 20 тисяч гривень, за словами Казаріна, є недостатньою мотивацією, особливо для людей із родинами. “Якщо у вас є родина, діти, ви збираєтеся служити десь в тилу, вас запрошують служити програмістом у командуванні, то за 20 тисяч гривень ви навіть не зможете прожити”, – пояснив він.
Навіть підвищення мінімальної виплати до 30 тисяч гривень не вирішує проблеми. “Мені здається, стартова зарплата в армії повинна починатись від 40, можливо, 50 тисяч гривень”, – вважає військовий. Це дозволить залучити до служби кваліфікованих спеціалістів та забезпечити гідний рівень життя для військовослужбовців та їхніх родин.
Визначені терміни служби: чіткість для спокою
Ще одним важливим фактором, який на думку Казаріна, має бути змінений, є визначення чітких термінів служби. Люди повинні розуміти, на який період вони йдуть до війська і коли зможуть повернутися до цивільного життя без постійної невизначеності. “Щоб люди розуміли: так, ми заходимо в армію на два роки, після того в нас буде такий-то проміжок часу, коли ми абсолютно почуваємось нікому нічого не винними”, – пояснив він. Це створить відчуття прогнозованості та стабільності, що є важливим для психологічного стану військовослужбовців.
Відповідальність та невідворотність покарання: баланс мотивації та обов’язку
Водночас, Казарін наголосив, що система має поєднувати мотивацію з відповідальністю. Якщо людина ухиляється від обліку або ігнорує повістки, держава повинна мати дієвий механізм реагування. “У випадку, якщо людина ухиляється від того, щоб стати на облік, кидає повістку у смітник тощо, то держава вважає, що це є порушенням правил і настають наслідки”, – сказав військовий. Головне – не лише визначити покарання, а й забезпечити його невідворотність. Це створить систему, де кожен розумітиме свої обов’язки та відповідальність перед державою.
Зниження мобілізаційного віку: чи варто поспішати?
На тлі дискусій про реформу служби та мобілізації в Україні, влада заявляє, що зниження мобілізаційного віку наразі не розглядається. Заступник керівника Офісу президента Павло Паліса повідомив, що питання зниження мобілізаційного віку, а також обмеження виїзду за кордон для чоловіків віком 18–22 роки зараз не стоїть на порядку денному. Однак, він допустив, що в майбутньому такі питання теоретично можуть залежати від ситуації на фронті. Але, за його словами, нині це навіть не обговорюється на рівні оцінки ризиків.
Бронювання працівників: хто і чому має переваги?
Ще одна важлива тема – бронювання працівників. За даними міністра економіки Олексія Соболева, в Україні наразі заброньовано від мобілізації 1,37 мільйона громадян. У Мінекономіки наголошують, що йдеться про працівників критично важливих підприємств, які забезпечують роботу держави та значну частину бюджетних надходжень. «Критично важливі підприємства, які заброньовані, генерують 60% податкових надходжень. Це дійсно критичні підприємства, які мають працювати для функціонування держави», – пояснив Соболев. Цей механізм покликаний забезпечити стабільне функціонування економіки в умовах війни.
Висновок: комплексний підхід – запорука успіху
Зміна підходів до мобілізації – це складний, але необхідний процес. Він вимагає комплексних рішень, які враховуватимуть потреби військових, інтереси суспільства та виклики, що стоять перед державою. Підвищення зарплат, визначення термінів служби, посилення відповідальності та збалансоване бронювання – це лише деякі з кроків, які допоможуть зробити українську армію сильнішою та привабливішою для всіх громадян. Майбутнє України залежить від нашої здатності адаптуватися та вдосконалюватися.
