Новий російський дрон “Герань-4”: Україна розкриває небезпечні технічні деталі та стратегічні загрози

Росія запустила у серію реактивний дрон «Герань-4»: розвідка повідомила про небезпеку

Українська розвідка б’є на сполох! Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило детальну інформацію про новітній російський реактивний безпілотний літальний апарат (БпЛА) “Герань-4”. Цей дрон, який ворог почав активно застосовувати на фронті, становить серйозну загрозу, і Україна надає повні технічні характеристики, а також інтерактивну 3D-модель, щоб світ міг побачити справжнє обличчя агресора.

“Герань-4”: Відповідь на українські успіхи

Росія, відчуваючи ефективність українських БпЛА-перехоплювачів, розробила “Герань-4” як відповідь. Цей реактивний ударний БпЛА є ключовим елементом у планах агресора щодо нарощування виробництва до січня 2026 року. Перші випробувальні пуски вже були зафіксовані з дронопорту “Приморськ” (Орловська область) та з території колишнього Донецького аеропорту. Бойове хрещення “Герань-4” відбулося у травні 2026 року, коли противник почав його застосування для ударів по території України.

Еволюція “Герані”: Від слабкостей до потужності

Попередні версії, такі як “Герань-3”, використовували планер від бензинової “Герань-2”. Однак, цей досвід показав, що така конструкція недостатньо міцна для польотів на високих швидкостях та складних маневрів з великими перевантаженнями. “Герань-4” — це якісний стрибок уперед. Він оснащений абсолютно новим планером з покращеними аеродинамічними властивостями, посиленою конструкцією та турбореактивним двигуном зі збільшеною тягою. Крила тепер не від’єднуються від центроплану, що робить конструкцію ще міцнішою.

Ключові удосконалення “Герань-4”:

  • Новий планер: покращена аеродинаміка, посилена конструкція.
  • Зменшення спротиву: менше технологічних люків на корпусі.
  • Потужні двигуни: два типи турбореактивних двигунів, китайського виробництва.

Серце “Герані”: Китайські двигуни для російської війни

ГУР МО України виявило, що “Герань-4” використовує два типи турбореактивних двигунів китайського виробництва:

  • Telefly LX-WP-160: двигун, знятий з виробництва, з тягою 160 кг (1600 Н).
  • Telefly TF-TJ2000A: двигун, який раніше зустрічався на БпЛА “Герань-5”, з тягою 200 кгс (1960 Н).

Це підкреслює залежність Росії від іноземних компонентів для виробництва озброєнь.

Тактико-технічні характеристики, що викликають тривогу

Новий планер “Герань-4” дозволяє дрону здійснювати активні маневри на швидкостях від 300 до 400 км/год. Посилена конструкція витримує значні перевантаження, що дозволяє розвивати максимальну швидкість до 500 км/год. Дрон може підійматися на висоту до 5000 метрів. “Герань-4” здатен нести бойову частину вагою 50 кг (осколково-фугасну/термобаричну ОФЗБЧ-50/ТББЧ-50М) або збільшену термобаричну бойову частину вагою 90 кг (ТББЧ-90). Дальність ураження становить до 450 кілометрів.

Технічні деталі, які ви повинні знати:

  • Швидкість: до 500 км/год
  • Висота польоту: до 5000 м
  • Бойова частина: 50 кг або 90 кг
  • Дальність: до 450 км

Бортова система управління та її електронна компонентна база є ідентичними до попередніх БпЛА виробництва АТ «ОЕЗ ППТ „Алабуга“». Габарити нового планеру залишилися незмінними: 3,5 метра в довжину і 3 метри в ширину (розмах крил).

“Терор не має кордонів”: Заклик до дій

Українська розвідка, розкриваючи деталі нових російсько-іранських розробок, вкотре наголошує: терор не має меж. Стабільність у світі може бути відновлена лише шляхом позбавлення Росії доступу до технологій, які агресор використовує для ведення своєї злочинної війни. Розуміння технічних можливостей ворога — це перший крок до ефективного протистояння.

Дізнайтеся більше про російські військові розробки та підтримуйте Україну!

Рекорд оборони Малої Токмачки: ЗСУ утримують рубіж понад 1500 днів

Мала Токмачка: Фортеця Незламності та Національний Рекорд Оборони! Понад 1500 днів неперервних боїв!

Колаборантка на Донеччині переховувала бойовика та коригувала удари Росії — Укрaїнa

Зрадниця на Донеччині: Як жінка допомагала росіянам та її фатальна помилка