Саміт НАТО, що запланований на 7-8 липня в Анкарі, обіцяє стати одним із найскладніших в історії Альянсу. Причина – незламне прагнення Дональда Трампа “покарати” союзників за, на його думку, недостатню підтримку. На порядку денному – розчарування американського лідера реакцією НАТО на чергову війну проти Ірану та блокування Ормузької протоки, що спричинило світову енергетичну кризу. Ця ситуація вже призвела до серйозних рішень: виведення 5 тисяч американських військовослужбовців з Німеччини та можливе скорочення присутності США в Італії та Іспанії. Попри це, 5 тисяч американських солдатів, за словами Трампа, будуть передислоковані до Польщі, спираючись на його “чудові відносини” з президентом Каролем Навроцьким. Однак, ця заява викликає питання, адже Пентагон раніше відмовився розгортати в Польщі додаткові 4 тисячі військових, про що Варшава, за повідомленнями ЗМІ, не була належним чином поінформована.
Напруга в Альянсі: Америка зменшує присутність
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте відкрито закликає союзників бути готовими до скорочення американської військової присутності в Європі. Ще під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у Швеції, глава МЗС Швеції Марія Мальмер, посилаючись на Держсекретаря Марко Рубіо, підтвердила, що присутність військ США в Європі буде переглянута. Хоча це не виключно через образу Трампа на європейських членів Альянсу за їхню відмову приєднатися до війни проти Ірану, неоднозначні та скандальні кроки чинної американської адміністрації неминуче породжують сумніви щодо гарантій безпеки з боку США. Європейські країни змушені прискорити темпи зменшення своєї озброєної залежності від Америки.
Чи чекати “розлучення” США та Європи?
Чи означає це, що цьогорічний саміт НАТО в Анкарі стане свідком повного “розлучення” США та Європи? Це питання хвилює багатьох. Нагадаємо, ще під час свого першого президентського терміну Дональд Трамп погрожував виходом США з НАТО, якщо союзники не збільшать свої оборонні видатки до 2% ВВП. І, як показав час, це спрацювало. За словами Марка Рютте, на зустрічі у Швеції країни-члени обговорювали “надійний шлях до 5%”. Експерти Університету Джонса Гопкінса в статті для Foreign Affairs також зазначають, що другий термін Трампа змусив європейців усвідомити, що їхня залежність від США, як у сфері безпеки, так і в торгівлі, є небезпечною.
Війна в Ірані: каталізатор європейської самостійності
Після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану, яка призвела до світової енергетичної кризи, Трамп серйозно розглядав вихід із НАТО. США розраховували на швидку та переможну військову операцію, однак, як це часто буває, реальність виявилася складнішою. Американцям знадобилася допомога союзників, яких, однак, ніхто не попереджав про операцію на Близькому Сході. Це призвело до того, що деякі європейські країни, зокрема Іспанія та Італія, відмовилися надавати свої військові аеродроми. Отже, тема війни в Ірані, яку США не можуть ні виграти, ні закінчити, а також образа американської адміністрації на союзників, стануть центральними на саміті в Анкарі.
Вихід з НАТО: малоймовірний, але небезпечний сигнал
Попри всі погрози Трампа, який називав Альянс “паперовим тигром”, США навряд чи вийдуть з НАТО, перш за все через складність процедури та необхідність згоди Конгресу. Однак, дедалі більше європейських країн-членів НАТО переосмислюють статтю 5 Альянсу про колективну оборону, закликаючи зменшити залежність від Америки. Це викликано кількома причинами:
- Навіть потужна американська армія виявилася неготовою до війни нового покоління на Близькому Сході.
- Під час конфлікту США перекидали системи ППО та іншу зброю з території країн-союзників на Близький Схід, що призвело до дефіциту запасів американської зброї. Терміни виробництва ракет JASSM, Tomahawk та перехоплювачів до систем ППО Patriot для поповнення складів сягають 3-4 років.
Це наочно демонструє, що Європа повинна швидко скоротити свою озброєну та технологічну залежність від США. Наприклад, лише Франція та Італія спільно виробляють систему ППО, здатну збивати балістичні ракети. Навіть Британія не має власних антибалістичних систем. Наразі Україна та Німеччина працюють над розробкою нового європейського перехоплювача балістики.
Україна: провайдер безпеки Європи
Сили оборони України активно беруть участь у навчаннях НАТО, передаючи свій унікальний досвід ведення війни нового покоління з використанням дронових технологій. Хоча США, Німеччина та низка інших країн досі виступають проти членства України в НАТО через страх перед прямою війною з Росією, Україна вже давно є провайдером безпеки для Європи, докладаючись до виконання статті 5 Альянсу.
З’ясування відносин в Анкарі: чого чекати?
Марко Рубіо висловив розуміння, що НАТО цінне для Європи, але воно також має бути цінним і для США. Зважаючи на образливі заяви на адресу Альянсу від американських посадовців, на саміті в Анкарі можна очікувати гучного з’ясування відносин, аж до “биття посуду й грюкання дверима”, враховуючи непередбачуваність та емоційність Трампа. Однак, не варто очікувати якихось проривних рішень. Президент США, ймовірно, знову дорікатиме Європі за низькі оборонні витрати, закликаючи довести їх до 5% ВВП (до 2035 року). Проте, навряд чи європейські країни підтримають ініціативу Марка Рютте щодо нових оборонних угод, вигідних США.
Європа обирає власне виробництво: можливості для України
За інформацією Politico, генсек Альянсу просуває пропозицію збільшення закупівель зброї у США, щоб заспокоїти Трампа. Водночас, як показала зустріч у Швеції, Європа, ймовірно, не буде поглиблювати залежність від Америки, віддаючи перевагу розширенню національних виробництв. Це чудова новина для України, адже вона відкриває шлях для ще більш тісної кооперації українського та європейського оборонно-промислового комплексів.
Блокування допомоги Україні: хто проти?
Водночас, за інформацією The Telegraph, п’ять країн – Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія і Канада – виступили проти ідеї Марка Рютте щодо закріплення витрат на підтримку України на рівні 0,25% ВВП. Натомість, сім інших країн (найімовірніше, Північної Європи та Балтії, Польща й Нідерланди) вже виділяють на допомогу Україні понад 0,25% свого ВВП.
За словами Рютте, лише 6-7 країн Європи активно купують американську зброю в рамках PURL (механізму, створеного для закупівлі зброї для України). Генеральний секретар НАТО вважає, що це навантаження має бути розподілене більш рівномірно. “Норвегія разом з іншими країнами Північної Європи, Німеччиною та ще кількома є найбільшими донорами допомоги Україні. Ми цим пишаємося, але також ми б хотіли, щоб долучалися більше країн. Росія в складній ситуації, Україна має кращі перспективи. І також ми визнаємо, що Україна сама стає донором безпеки – вони зараз є глобальним лідером у безпілотних технологіях на війні”, – заявив глава МЗС Норвегії Еспен Барт Ейде.
Ключові моменти для Google SEO:
- Саміт НАТО Анкара
- Дональд Трамп НАТО
- Військова присутність США в Європі
- Оборонні видатки НАТО
- Підтримка України
- ОПК України
- Європейська оборона
- Безпека Європи
- НАТО та Росія
- Допомога Україні
