## Чи пошириться війна на Європу? Аналітики б’ють на сполох!
Світ затамував подих, спостерігаючи за розвитком подій на міжнародній арені. Війна в Україні, яка триває вже не перший рік, стає причиною занепокоєння не лише для українців, але й для багатьох європейських країн. Аналітики та розвідники б’ють на сполох: Володимир Путін може спробувати вирватися з глухого кута, в якому опинилася Росія на українському фронті, через так звану “горизонтальну ескалацію” – розширення конфлікту на країни Європейського Союзу. Проте, для такої ризикованої авантюри, диктатору доведеться піти на не менш небезпечні кроки всередині Росії.
### Кремль у пастці: чому Росія шукає виходу через ескалацію?
Російська Федерація опинилася у вкрай невигідному становищі на українському фронті. Виснаження ресурсів, значні втрати особового складу та військової техніки – все це змушує Кремль активно шукати шляхи для радикальної ескалації конфлікту. Побоювання, що президент РФ Володимир Путін може спробувати перекроїти геополітичну карту Європи та атакувати країни-члени НАТО, стають все більш реальними. Західні розвідки вже називають потенційні цілі Кремля на європейському континенті.
### Балтійські країни під прицілом: перші ознаки небезпеки
Останнім часом Росія стає дедалі агресивнішою у своїх висловлюваннях щодо країн Балтії. Москва неодноразово погрожувала ударами по “центрах ухвалення рішень” у Латвії, звинувачуючи країну у розміщенні українських операторів дронів. Латвійська влада категорично відкинула ці заяви, проте, вони не можуть не викликати занепокоєння.
У Литві минулого тижня було оголошено повітряну тривогу. Члени уряду були змушені перейти до укриттів після того, як до повітряного простору країни наблизилися, ймовірно, російські безпілотники з території Білорусі. Це стало ще одним тривожним сигналом, що свідчить про зростання напруженості.
Крім того, Міністерство оборони РФ опублікувало адреси компаній у восьми європейських країнах, які, за твердженням Москви, співпрацюють з Україною у виробництві дронів. У відомстві пригрозили “непередбачуваними наслідками” та “різкою ескалацією”, якщо підтримка Києва не буде припинена.
### Європа занепокоєна: що кажуть експерти та політики?
Попри те, що побоювання можливого поширення війни на територію Європи існують вже давно, останні події значно посилили ці настрої. Представники європейських структур безпеки застерігають: Росія може спробувати випробувати єдність НАТО, завдавши удару по одній із балтійських країн, шведських або данських островах у Балтійському морі, чи по територіях Альянсу в Арктиці.
“Безпекове середовище в Європі погіршилося за останні 24 місяці, і ми бачимо більшу схильність російської сторони йти на підвищені оперативні ризики у своїх гібридних операціях, переходячи також до кінетичних елементів. Ми усвідомлюємо, що маємо зосередитися на посиленні нашої здатності стримувати та захищатися від росіян”, — заявив міністр оборони Швеції **Поль Йонсон**.
### “Вікно можливостей” для Путіна?
Останні заяви президента США Дональда Трампа про можливий вихід Сполучених Штатів з НАТО, а також його дії щодо скорочення американської військової присутності в Європі, значно послабили ефект стримування Росії. Європейські чиновники високого рівня побоюються, що Кремль може скористатися “вікном можливостей” упродовж наступного року. Особливо це стосується ситуації, якщо наслідки війни між Іраном та Ізраїлем спричинять новий нафтовий шок та політичну нестабільність у Європі. Це, своєю чергою, може посилити позиції ультраправих сил, які виступають за відновлення закупівель російських енергоносіїв і припинення підтримки України.
“Ми знаємо, що мета Росії — поставити під загрозу всю європейську архітектуру безпеки, тому є всі підстави бути надзвичайно пильними, продовжувати підтримку України та, звісно, продовжувати зусилля щодо переозброєння Європи”, — заявив міністр у справах Європи Франції **Бенжамен Аддад**.
### Чи готова Росія до нової мобілізації?
Незважаючи на труднощі, з якими стикається Росія на полі бою, немає жодних свідчень того, що Кремль відмовився від своїх стратегічних амбіцій — встановлення контролю над усією Україною та зміни балансу сил у Європі.
Західні розвідки оцінюють щомісячні втрати російської армії майже у 35 тисяч військових. Це більше, ніж Кремль здатен мобілізувати або набрати. За таких темпів продовжувати війну без нової масштабної мобілізації стає дедалі важче. Повторна мобілізація могла б мати серйозні наслідки як для внутрішньої ситуації в Росії, так і для міжнародної обстановки.
“Якщо ви оголошуєте мобілізацію для цієї війни, то тим самим подаєте сигнал, що насправді не перемагаєте в ній. Тож настає момент, коли їм потрібно ескалувати ситуацію, щоб виправдати мобілізацію. І це дуже небезпечний момент. Звісно, ніхто не може зазирнути в голову Путіну, але це може бути тим розрахунком, який змусить його рухатися далі й змінити лінійний характер цієї війни”, — сказала головна посадовиця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки **Кая Каллас**.
### Горизонтальна чи вертикальна ескалація: який шлях обере Путін?
“Росія не може дозволити собі продовжувати війну за нинішньою траєкторією, тому що вона потрапить у пастку виснаження ресурсів. Це означає, що Путін буде змушений ескалувати. Він може зробити це вертикально — підвищуючи інтенсивність насильства, включно з ядерним шантажем, але без реального застосування ядерної зброї. А може зробити це горизонтально — розширивши географію конфлікту, прагнучи заморозити війну на вигідніших умовах”, — вважає очільник Центру оборонних реформ у Києві та експосадовець у сфері оборони й розвідки **Олександр Данилюк**.
Заступниця міністра закордонних справ України **Мар’яна Беца** підкреслює: “Росія може змінювати тактику, але вона не змінила своєї стратегії та своїх цілей і не зупиниться сама по собі. Її імперіалістичні та реваншистські прагнення залишаються незмінними”.
### ЄС як головний ворог Кремля
У російському офіційному дискурсі, який після повернення Трампа став дещо м’якшим щодо США, Європейський Союз – головний донор підтримки України – дедалі частіше зображується як ключовий ворог, якого необхідно послабити або знищити.
“Росія чітко бачить у Європейському Союзі загрозу своїй системі управління, яка базується на пригніченні та страху. Зрештою, їхня мета — знищити Європейський Союз. І ми не повинні мати жодних ілюзій щодо цього, тому що вони не хочуть бачити біля своїх кордонів великий, сильний і об’єднаний демократичний блок”, — заявив єврокомісар із питань демократії, правосуддя та верховенства права **Майкл Макґрат**.
### Чи готовий Альянс до протистояння?
Попри те, що зараз немає свідчень про перекидання російських військ для нападу на країни Балтії чи інші території за межами України, експерти наголошують: російська армія має великий досвід використання безпілотників та відповідне оснащення. У разі конфлікту з європейськими країнами, вона могла б діяти ефективніше, ніж у війні проти України, особливо без оперативної підтримки США.
Директор Служби зовнішньої розвідки Естонії **Каупо Розін** зазначає, що мобілізація технічно цілком здійсненна, але це створить серйозні внутрішні проблеми та тиск. “Для Путіна це було б ризиковане рішення. Проблеми всередині Росії починають накопичуватися: невдачі на полі бою, фінансова ситуація та українські удари вглиб території Росії, які впливають не лише на економіку, а й на людей”.
Міністр оборони Швеції **Поль Йонсон** застерігає: “Ми дуже рішуче налаштовані захищати кожен дюйм території Альянсу”.
Німецький політик **Норберт Реттґен** вважає, що для Путіна вийти з глухого кута у війні проти України шляхом розширення конфлікту на країни НАТО в Балтійському регіоні може здаватися привабливою ідеєю. Проте, він застерігає, що це було б надзвичайно небезпечним кроком. “Це був би настільки величезний і додатковий ризик для Путіна — після того, як він не досяг достатнього успіху проти України, просто додати собі ще одного дуже сильного противника у військовому конфлікті”.
Втім, російський диктатор неодноразово демонстрував готовність до ризикованих рішень. “Попри мої сумніви, ми також маємо враховувати, що Путін може діяти ірраціонально та шляхом ескалації”, — зауважив політик.
Німецький генерал-лейтенант у відставці **Юрген-Йоахім фон Зандрарт** заявив, що Росія здатна паралельно з війною в Україні розв’язати новий обмежений конфлікт, якщо побачить у цьому вигоду. За його словами, Кремль уже готує потенційне поле бою нижче порогу відкритої війни в Балтійському регіоні, посилює військовий потенціал, нарощує виробництво зброї та створює нові формування у західних військових округах від Фінляндії до Польщі.
**Висновок:** Ситуація залишається вкрай напруженою. Європа має бути пильною та готовою до будь-яких сценаріїв, посилюючи свою обороноздатність та продовжуючи підтримку України. Лише спільними зусиллями можна запобігти поширенню агресії та зберегти мир на континенті.
