Світ спостерігає за новою хвилею напруженості, яка охоплює Європу. У середу, 26 травня, на Кіпрі розпочався дводенний неформальний саміт міністрів закордонних справ ЄС, де серед ключових тем стало обговорення шляхів посилення тиску на Росію. Однак, на тлі цих зусиль, заяви з боку США викликають занепокоєння, особливо з огляду на те, як американська адміністрація реагує на агресивні дії Москви.
Москва погрожує Києву: Що стоїть за “систематичними атаками”?
Напередодні, у понеділок ввечері, 25 травня, Міністерство закордонних справ Російської Федерації опублікувало заяву, яка заздалегідь анонсувала нібито початок “систематичних атак” на підприємства українського оборонно-промислового комплексу та центри ухвалення рішень у Києві. Ця заява стала своєрідним попередженням, але чи було воно лише риторикою, чи реальним планом дій?
Трохи пізніше того ж дня, на прохання Володимира Путіна, глава МЗС РФ Сергій Лавров у телефонній розмові з державним секретарем США Марко Рубіо “офіційно довів до американської сторони” інформацію про “системні та послідовні” удари по Києву. Цей момент є критично важливим, адже саме реакція американського держсекретаря виявилася доволі неоднозначною.
Реакція США: “Удари з тієї чи іншої сторони” – чи байдужість?
На відміну від своїх європейських колег, Марко Рубіо не поспішав засуджувати дії Росії, які, по суті, були спрямовані в першу чергу проти цивільного населення. Один із найбільших російських ударів по Києву, що стався в ніч на неділю, 24 травня, знову наочно підтвердив цю тенденцію.
Реакція Рубіо була вражаючою: “Щоразу, коли ви бачите такі масштабні удари з тієї чи іншої сторони, це нагадує про те, чому ця жахлива війна, яка триває вже довше, ніж Друга світова, має закінчитися. США готові зробити все можливе, щоб сприяти завершенню цієї війни, і, сподіваємося, така можливість з’явиться в якийсь момент”.
Така заява викликає серйозні запитання. Чи справді адміністрація Трампа, вкотре, не засудила масовані бомбардування українських міст? І де обіцянки додаткової допомоги Україні та посилення тиску на Росію? Замість чіткої позиції, ми чуємо про “удари з тієї чи іншої сторони”, що може бути розцінене як спроба зрівняти агресора та жертву.
Європейська солідарність: Рішуча відсіч погрозам
Як же відреагували європейці на російські погрози? Вівторок, 26 травня, став для російських послів у різних європейських країнах днем “викликів на килим”. Країни ЄС, Німеччина та Норвегія викликали російських представників у зв’язку з залякуваннями та закликами покинути Київ через погрози нових масованих ударів.
Під час розмови, глава МЗС Норвегії Еспен Барт Ейде рішуче засудив російський обстріл Києва 24 травня. Німецьке міністерство закордонних справ наголосило, що Росія робить ставку на погрози, терор та ескалацію. “Ми бачимо, що Росія намагається посіяти паніку цими погрозами. Вони хочуть страху та ізоляції в Україні та інших місцях. Але ми маємо чіткий сигнал — це не подіє. ЄС зберігає свою присутність у Києві”, — заявили в Єврокомісії.
Польща, хоч і не викликала російського посла, проте МЗС країни заявило, що розглядатиме кожен випадок російських ударів по польських дипломатичних представництвах як цілеспрямований та навмисний акт.
“Це ознака відчаю, а не сили”: Дипломати залишаються в Києві
Очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвали удар Росії по Києву 24 травня “відчаєм, а не силою”. Удар, який, за їхніми словами, мав характер залякування та ризику ядерної війни.
На відміну від держсекретаря США Марко Рубіо, який, здається, не має бойового досвіду і, ймовірно, ніколи не переживав масштабних бомбардувань, амбасадорка ЄС в Україні Катаріна Матернова, яка після кожної російської атаки ділиться своїм досвідом переживання ночі у ванній кімнаті, коридорі чи бомбосховищі, чітко заявила: “Росія хоче страху, паніки, ізоляції України. Це не спрацює. ЄС нікуди не піде. Ми залишаємося у Києві. Ми залишаємося з Україною. Погрози на адресу дипломатів та міжнародних організацій — це не ознака сили. Це ознака відчаю”.
Посольства Німеччини, Франції та низки інших європейських країн в Україні також заявили, що не залишать Київ попри нові погрози Кремля. Українське МЗС подякувало всім іноземним дипломатичним місіям та дипломатам, які продовжують працювати в Україні попри шантаж і погрози Росії, і висловило готовність сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.
“Найдієвіше ППО” та “проковтнуті” ультиматуми
Цікавим є порівняння з минулим досвідом. Минулого року, під час візитів до Києва тодішнього спецпредставника Трампа по Україні Кіта Келлога, українці відзначали, що Росія не вдавалася до масованих комбінованих атак по столиці. За це користувачі соцмереж жартома називали Келлога “найдієвішим ППО”. Особливо запам’ятався візит американського генерала в липні 2025 року, коли за час його перебування у Києві великих ударів по столиці не було.
Володимир Зеленський навіть жартома заявив у вересні минулого року: “Хочу подякувати генералу Келлогу. Ми знали, що у США є ППО, сильніше за Patriot. Ми б хотіли ще кілька таких систем для нашої держави”.
Натомість, Марко Рубіо, замість того, щоб анонсувати візит американської делегації до Києва на знак солідарності з Україною, говорить про “удари з тієї чи іншої сторони”. Спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа, який вже п’ять разів був у Москві, та зятя Трампа Джареда Кушнера давно чекають з візитом до Києва. Як і самого Марко Рубіо, який у вересні 2025 року прийняв відповідне запрошення від українського міністра закордонних справ Андрія Сибіги.
Проте, напевно, марно сподіватися на такий сміливий крок адміністрації Трампа. Там навіть “проковтнули” чергові ядерні погрози спікера Держдуми Володіна та ультимативні нагадування Кремля про “анкоріджські угоди”. Про них зокрема згадав заступник глави російського МЗС Сергій Рябков, який ще у 2021 році закликав НАТО “збирати манатки й забиратися на кордони 1997 року”.
Рябков наголосив, що Москва закликає Вашингтон “усвідомити міру своєї відповідальності за виконання домовленостей, досягнутих на Алясці”. Як вже неодноразово писав ТСН.ua, йдеться про саміт Трампа та Путіна в серпні минулого року в Анкориджі, коли президент США, за словами багатьох західних експертів, міг пообіцяти очільнику Кремля тиск на Київ, щоб Сили оборони України вийшли з Донбасу. Саме це Москва вважає передумовою початку домовленостей про тимчасове припинення вогню.
І чинна адміністрація Трампа дійсно пов’язувала надання Україні гарантій безпеки США з виходом української армії з Донбасу. Про це публічно говорив президент Зеленський. Проте у Вашингтоні, зокрема Марко Рубіо, це чомусь спростовують.
Розділена Європа та “українська криза” від Китаю
Замість засудження дій Росії та додаткового санкційного тиску, в адміністрації Трампа роблять вигляд, що війна Росії проти України їх не стосується, заявляючи, що більше не братимуть участь у беззмістовних переговорах, які зайшли в глухий кут.
На противагу явно слабшій ролі США, в ЄС обіцяють призначити свого спецпредставника для переговорів з Росією. Як зазначає Politico, країни Євросоюзу залишаються глибоко розділеними щодо доцільності такого кроку. Зокрема, представники держав, близьких до України, виступають проти цього.
Тим часом, “прокинулося” Міністерство закордонних справ Китаю. Нагадаємо, що всі ці роки повномасштабну війну Росії проти України Пекін називає “українською кризою”, залишаючись основним рятівним колом російської економіки та оборонки, забезпечуючи обхід переважної більшості західних санкцій.
Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи буде КНР евакуювати своїх співробітників з посольства в Києві, речниця МЗС Китаю Мао Нін знову згадала про “українську кризу” та закликала “відповідні сторони спільно докласти зусиль для якнайшвидшого припинення ескалації і створення умов для відновлення діалогу та переговорів”. І чи не вперше тональність та подача американських та китайських дипломатів, які коментують черговий виток російської ескалації, співпали.
Україна готується до тривалої війни
Україна готується до можливого продовження війни ще на два-три роки після того, як мирні переговори фактично зайшли в глухий кут. За даними джерел, відповідне доручення вже дав президент Володимир Зеленський. Цей факт свідчить про серйозність ситуації та необхідність мобілізації всіх ресурсів для захисту суверенітету та територіальної цілісності країни.
Інші новини дня:
- Чоловік добровільно ізолював себе на дикому острові біля Панами, щоб перевірити власні сили. Після трьох днів виживання він заявив, що почав зовсім інакше дивитися на звичайне життя.
- 25 травня Йорданія святкувала 80-річчя від Дня своєї Незалежності.
- В Одесі викрили клірика УПЦ МП, якого російська розвідка могла використовувати для наведення ударів “Іскандерами”.
Важливе попередження: У разі, якщо Ви не досягли 21-річного віку — не розпочинайте або припиніть користування Сайтом. Адміністрація Сайту не несе відповідальності за законність використання Сайту та його сервісів Користувачем, який не досяг 21-річного віку.
Всі фотографічні твори, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство Getty Images не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу ТОВ «ГЛОБАЛ ІМІДЖЕС ЮКРЕЙН.»
