Уявіть собі: передова, де кожен кілометр, кожна позиція, кожен солдат — на вагу золота. А тепер уявіть, що через бюрократичну помилку, через недолугий закон, армія раптом втрачає доступ до тисяч сучасних бойових одиниць. Це не фантастика, це реальність, що спіткала Збройні Сили України на початку 2026 року, коли несподіване повернення податку на додану вартість (ПДВ) для електромобілів, яке випадково торкнулося й наземних бойових безпілотників, поставило під сумнів реалізацію критично важливих закупівель.
Незбагненний удар по обороноздатності: Як ПДВ став ворогом №1
Січень 2026 року ознаменувався поверненням 20-відсоткового податку на додану вартість. Здавалося б, стандартна фіскальна зміна. Але для української оборонної промисловості та, відповідно, для фронту, це стало справжнім землетрусом. Генеральний директор Української ради оборонної промисловості Ігор Федірко пояснює корінь проблеми: через юридичну невизначеність, наземні безпілотники (UGV) донедавна потрапляли до тієї ж митної категорії, що й звичайні електромобілі.
До 1 січня 2026 року, завдяки пільзі, що діяла з 2018 року, електрокари, а разом з ними і наземні дрони, були звільнені від податків. Це дозволяло виробникам безперебійно постачати необхідне обладнання для армії. Але з закінченням терміну дії цієї пільги, військові закупівельники зіткнулися з приголомшливою реальністю: бюджети на закупівлю дронів мали бути збільшені на цілих 20%! Це призвело до справжнього адміністративного колапсу, адже, за логікою, військове обладнання та зброя завжди повинні бути звільнені від ПДВ.
Відкриття “ящика Пандори”: Наслідки податкового колапсу
Наслідки цього “податкового шоку” виявилися вкрай негативними:
- Зрив державних контрактів: Багато виробників опинилися без державних контрактів на тривалий час, довелося буквально боротися за виживання.
- Скорочення персоналу та виробництва: Компаніям довелося йти на непопулярні заходи: скорочувати штат співробітників, зменшувати виробничі потужності до третини від показників минулого року.
- Пошук “обхідних шляхів”: Деякі виробники намагалися перекласифікувати дрони, шукали шляхи, щоб обійти нові правила.
- Залежність від волонтерів: Виживання багатьох компаній тепер залежало виключно від замовлень від благодійних фондів, таких як “Повернись живим”.
Сумна статистика: Втрачені тисячі дронів
Цифри говорять самі за себе. За підрахунками фахівців, якби не цей податковий колапс, ЗСУ могли б отримати на 5000 бойових наземних роботів більше лише за перші шість місяців 2026 року! Це величезна втрата для передової, адже кожен такий дрон — це можливість виконати завдання без ризику для життя бійців, це ефективність, це перевага.
Загальні плани Міністерства оборони були амбітними: 25 тисяч наземних безпілотників у першому півріччі та 50 тисяч до кінця року. Вартість одного такого комплексу варіюється від 5 до 100 тисяч доларів. Отже, лише скасування податку дозволило б заощадити від 8 до 10 мільярдів гривень (близько 200 мільйонів доларів). Сума, яка є критично важливою для підтримки та розвитку вітчизняної оборонної індустрії.
Шлях до вирішення: Законодавча ініціатива та реалії відновлення
На щастя, українські парламентарі не залишили цю проблему без уваги. Група з 45 народних депутатів вже подала законопроєкт, спрямований на виправлення цієї юридичної колізії. Його мета — виділити бойові наземні роботи в окрему категорію товарів та офіційно звільнити їх від 20-відсоткового ПДВ.
Однак, як зазначає Ігор Федірко, навіть за умови швидкого ухвалення закону, відновлення повного обсягу виробництва та поставок займе щонайменше два місяці. Це означає, що фронт ще деякий час буде відчувати брак цих важливих одиниць техніки. Час, який на передовій коштує надзвичайно дорого.
Висновок: Час діяти – майбутнє нашої перемоги залежить від цього
Ситуація з наземними безпілотниками — це яскравий приклад того, як недолугість законодавства може мати критичні наслідки для обороноздатності країни. Ми втратили час, ми втратили потенційні ресурси. Але найважливіше — ми поставили під загрозу життя наших захисників.
Необхідно максимально прискорити процес ухвалення законопроєкту. Оборонна промисловість України — це не просто бізнес, це стратегічний ресурс. Це запорука нашої безпеки та майбутньої перемоги. Підтримка виробників, створення сприятливих умов для їхньої роботи, особливо в умовах війни, — це завдання для всієї держави. Час діяти — зараз, щоб завтра наші воїни мали всю необхідну підтримку на передовій!
