
**Чи справді «Рада миру» Трампа здатна відбудувати Газу? Історія, яка вражає своєю реальністю, але викликає гіркі запитання.**
У січні цього року Президент США Дональд Трамп представив світові амбітний план – “Раду миру”. Це організація, яка, за його словами, мала стати однією з найважливіших у світовій історії, покликаною відновити Газу після конфлікту. Гучні заяви, вражаючі масштаби, мільярдні обіцянки – здавалося, що майбутнє палестинського анклаву нарешті набуде чітких контурів. Але минуло чотири місяці, і реальність виявилася невтішною. Замість блискучого майбутнього – фінансовий та правовий глухий кут.
**Мільярдні обіцянки, нульові результати: Де ж гроші на відбудову?**
“Рада миру” була заснована з великою помпою. Президент Трамп запросив світових лідерів зробити “довільний членський внесок” у розмірі 1 мільярд доларів. Країни-члени погодилися виділити 7 мільярдів доларів у рамках “пакету допомоги” для Гази, а сам президент США анонсував ще 10 мільярдів доларів американського фінансування. Загальна сума обіцянок сягала вражаючих 17 мільярдів доларів!
Однак, згідно з інформацією Financial Times, яка посилається на чотирьох обізнаних осіб, на сьогоднішній день жодного долара з цих обіцяних коштів не надійшло через офіційний механізм Світового банку, схвалений ООН. Як зазначило одне з джерел видання: “Нуль доларів було внесено”.
**Напівпрозорі внески та заплутаний статус: Як працює «Рада миру»?**
Замість прозорих механізмів Світового банку, деякі пожертви надходять безпосередньо на рахунок організації у JPMorgan. Це відбувається без жодних вимог щодо незалежної прозорості, які зазвичай супроводжують подібні фінансові операції.
* **Марокко** перерахувало близько 3 мільйонів доларів.
* **ОАЕ** – 20 мільйонів доларів.
Ці кошти були використані для фінансування офісу “Верховного представника” з питань повоєнної Гази Ніколая Младенова та для зарплат палестинському технократичному комітету. ОАЕ також виділили 100 мільйонів доларів на підготовку нової поліції для Гази. Однак, ця програма ще не розпочалася, а кошти фактично заморожені.
**Ніколай Младенов: Хто він і яка його роль?**
Ніколай Младенов – це досвідчений болгарський політик та дипломат, який має багатий досвід роботи на міжнародній арені. Він обіймав посади міністра закордонних справ та міністра оборони Болгарії, був депутатом Європарламенту. З 2015 по 2020 рік він був спеціальним координатором ООН з близькосхідного мирного процесу. Після цього він став директором дипломатичної академії ОАЕ Anwar Gargash. Його освіта та досвід роботи з такими організаціями, як фонд Сороса та Світовий банк, роблять його ключовою фігурою у будь-яких мирних процесах.
**Правовий тупик: Запитання від американських законодавців**
Ситуація з “Радою миру” викликає серйозне занепокоєння і серед американських законодавців. Вони активно тиснуть на адміністрацію, вимагаючи пояснень щодо правового статусу організації. Деякі конгресмени висловлюють сумніви, чи відповідає “Рада миру” юридичним критеріям міжнародної організації, яка має право отримувати американське фінансування.
Сам Президент Трамп описує “Раду миру” як “щось на кшталт королівського двору”, що лише додає плутанини. Сенатор-демократ Браян Шац зізнається, що не розуміє, чим ця організація є насправді. Держсекретар США Марко Рубіо, своєю чергою, назвав її “витвіром ООН” для відбудови Гази.
**Ризики для бізнесу: Безпека та правове поле**
Для компаній, які розглядають можливість участі у відбудові Гази, ситуація є вкрай невизначеною. “Хто відповідальний за Газу? Яке законодавство там діє? Для компаній, що намагаються там працювати, це величезні ризики”, – зазначає один із потенційних підрядників.
**Замість відбудови – розкішні макети: Місто мрії чи ілюзія?**
Після укладення перемир’я між Ізраїлем та ХАМАС, Президент Трамп представив амбітний план відбудови Гази. Його зять, Джаред Кушнер, навіть презентував вражаючі глянцеві макети футуристичного міста з хмарочосами та розкішною інфраструктурою.
Однак, за оцінками ЄС, ООН та Світового банку, на відбудову Гази протягом наступного десятиліття знадобиться понад 70 мільярдів доларів. На жаль, жоден із трьох ключових елементів плану Трампа не просунувся:
* Роззброєння ХАМАС.
* Виведення ізраїльських військ.
* Початок реальної відбудови.
**Гірка правда: Недостатність ресурсів та інструментів**
За словами обізнаних джерел, жоден американський долар не був спрямований на відновлення палестинського анклаву. Бішара Баба, палестинсько-американський бізнесмен, який брав участь у переговорах з ХАМАС від імені адміністрації Трампа, висловив гірку правду: “Вони розуміють: варто їм з’явитися в Газі – і люди одразу кинуться до них по допомогу, якої вони не зможуть надати. У них немає ні інструментів, ні ресурсів. Це справді гнітюча картина”.
**Занепокоєння з самого початку: Контроль США та висока вартість членства**
План створення “Ради миру” для відбудови Гази від самого початку викликав занепокоєння. Основні причини – це потенційний американський контроль над процесом відбудови та висока вартість членства – 1 мільярд доларів.
Більше того, заявлена мета “Ради миру” – контроль над наступним етапом плану Трампа щодо Сектору Гази. Проте, статут організації не згадує безпосередньо Газу. Натомість, він пропонує широке мандатне завдання для нової міжнародної організації, яка “прагне сприяти стабільності, відновити надійне й законне управління та забезпечити стійкий мир у регіонах, що постраждали або під загрозою конфлікту”.
**Висновок:**
“Рада миру” Трампа, яка мала стати символом надії та відбудови, наразі виглядає як невдала спроба. Гучні обіцянки, мільярдні суми та грандіозні плани зіткнулися з жорсткою реальністю. Порожні кишені, правовий хаос та відсутність прогресу створюють гнітючу картину. Чи вдасться “Раді миру” подолати ці перешкоди, чи вона залишиться лише пам’яткою про марні сподівання – покаже час. Але одне зрозуміло вже зараз: для реальної відбудови Гази потрібні не лише слова, а й конкретні дії, прозорі механізми та, головне, реальні кошти.
