**Кримінологічне та психологічне дослідження розкриває темні сторінки співпраці з ворогом, формуючи розуміння мотивацій та профілю тих, хто зрадив свою країну.**
В умовах війни, коли кожен українець стоїть на захисті своєї держави, особливу актуальність набуває розуміння тих, хто добровільно обрав шлях співпраці з агресором. Головне управління розвідки Міністерства оборони України провело глибоке дослідження, результати якого формують детальний кримінологічний та психологічний портрет засуджених колаборантів. Це не просто статистика, це спроба зазирнути у свідомість тих, хто ступив на шлях зради, і зрозуміти, чому це сталося.
### Хто такі колаборанти: портрет середньостатистичного зрадника
Аналітичне дослідження під назвою «Кримінологічний та психологічний портрет засудженого колаборанта», представлене в «Укрінформі», розкриває шокуючі, але водночас важливі факти. Основні висновки дослідження формують такий профіль:
* **Вік:** Середній вік засуджених колаборантів становить **42-47 років**. Це свідчить про те, що зрада часто обирається людьми, які вже мають певний життєвий досвід, а не молодими, які ще формують свої погляди.
* **Освіта:** Понад **82%** засуджених за колабораціонізм **не мають вищої освіти**. Цей показник викликає серйозні питання щодо рівня критичного мислення та здатності аналізувати наслідки своїх дій.
* **Працевлаштування:** Близько **70%** колаборантів **до моменту засудження офіційно не працювали**. Це може вказувати на соціальну дезадаптацію, відсутність міцних зв’язків із суспільством та, можливо, на фінансову скруту, яка могла стати одним із чинників, що штовхнули на зраду.
Це дослідження, яке базується на даних державних органів та опитуванні 100 осіб, засуджених за співпрацю з ворогом, дає потужну базу для розуміння проблеми.
### Психологічні схильності: уникнення відповідальності та зовнішні виправдання
Науковці, що проводили дослідження, особливу увагу приділяють психологічним аспектам поведінки колаборантів. Відзначається виражена **схильність частини засуджених пояснювати свої дії виключно зовнішніми обставинами**. Вони часто прагнуть уникнути персональної відповідальності, перекладаючи провину на “обставини, що склалися”, “накази”, “страх” чи “відсутність вибору”.
Така поведінка може свідчити про:
* **Низький рівень самоусвідомлення:** Нездатність визнати власні помилки та вибір.
* **Захисні механізми:** Бажання захистити власну самооцінку від негативної інформації.
* **Маніпулятивність:** Спроба викликати співчуття або зменшити ступінь вини в очах правосуддя та суспільства.
### Ресоціалізація та запобігання: виклики для держави
Результати дослідження підкреслюють, що ця категорія осіб потребує **спеціальних програм ресоціалізації**. Це означає, що простого засудження недостатньо. Необхідно розробляти комплексні підходи, спрямовані на:
* **Формування відповідальності:** Допомогти усвідомити наслідки своїх дій та прийняти відповідальність.
* **Виправлення деструктивних переконань:** Робота з ідеологією, яка могла призвести до зради.
* **Відновлення соціальних зв’язків:** Інтеграція в суспільство на нових, конструктивних засадах.
Також науковці наголошують на важливості **міжвідомчої роботи** для запобігання повторним ризикам. Це передбачає співпрацю між правоохоронними органами, пенітенціарною системою, соціальними службами та психологами.
### Обмін колаборантів: статистика та перспективи
Станом на 27 травня 2026 року, ситуація з засудженими колаборантами залишається динамічною. Майже **1000 осіб** очікують на можливість виїзду до Російської Федерації. З них **400** представлені на сайті відповідного проєкту, що свідчить про певну системність у цьому процесі.
Цікаво, що **70 осіб вже виїхали до РФ**, і цей процес відбувається паралельно з поверненням українських військовополонених з російської неволі. Це може свідчити про певні домовленості або обмінні механізми.
### Чому це дослідження важливе для України?
1. **Поглиблене розуміння ворога:** Знання про мотивацію та психологічний профіль колаборантів допомагає краще протидіяти ворожій пропаганді та вербуванню.
2. **Ефективна правоохоронна діяльність:** Дані дослідження можуть стати основою для вдосконалення методів розслідування злочинів колабораціонізму.
3. **Розробка програм реінтеграції:** Розуміння психологічних потреб засуджених є ключовим для створення дієвих програм ресоціалізації.
4. **Інформаційна протидія:** Наукові дані – потужний інструмент у боротьбі з фейками та дезінформацією, що поширюються ворогом.
Це дослідження – це крок до глибшого розуміння складних явищ війни. Воно показує, що боротьба за Україну – це не лише бойові дії на фронті, а й боротьба за свідомість, протидія зраді та формування сильного, відповідального суспільства.
***
*Зверніть увагу: Наведені у статті відомості про колаборантів є частиною широкого дослідження. Інші згадки, як-от про багаж, ворожок чи особисте життя відомих людей, не мають відношення до основного предмету дослідження ГУР МО України і наведені виключно для контексту інформаційного простору.*
