В Україні активно працюють над встановленням чітких термінів військової служби. Проте, як зазначає військова омбудсменка Ольга Решетилова, це безпосередньо пов’язано зі стабільністю мобілізаційних процесів та питанням соціальної справедливості. За словами Решетилової, без значного посилення мобілізації запровадити чіткі терміни служби неможливо.
В Офісі військового омбудсмана вже створено робочу групу для вивчення можливостей встановлення таких термінів. Омбудсменка наголошує, що відсутність визначеності деморалізує бійців, які перебувають на передовій з 2014 або 2022 року.
«Проста математика — порахувати, скільки треба мобілізувати, і ми знатимемо, скількох і коли зможемо відпустити — не працює. Формула значно складніша. Вона повинна враховувати справедливу мобілізацію, справедливе бронювання, боротьбу з корупційними схемами», — пояснює Решетилова.
На думку омбудсменки, спочатку необхідно посилити відповідальність для тих, хто ухиляється від служби, і лише потім — відповідальність за самовільне залишення місця служби (СЗЧ). Вона вважає, що зараз вся відповідальність та обмеження лягають виключно на військовослужбовців, тоді як значна частина суспільства не відчуває своєї частки відповідальності.
Решетилова припускає, що багато військовозобов’язаних ухиляються через страх перед невизначеністю. Якщо б їм було гарантовано службу протягом 2-3 років з можливістю ротації, кількість «відмовників» могла б бути меншою.
«Формулу вивести непросто. Треба врахувати мобілізаційний ресурс, кількість вже призваних, скількох доведеться звільнити. А ще — соціологія, психологія, комунікація. Популярних рішень тут не буде, суспільство має бути до цього готовим. Тим, хто тікає від служби роками, це не сподобається», — попереджає омбудсменка.
Вона наголошує, що «не можна безкінечно паразитувати на одних і тих самих людях, бо їхній ресурс теж закінчується». Решетилова підтвердила, що чекати чітких термінів служби без посилення мобілізації не варто.
