**Зловісний удар по Румунії: Київ закликає до рішучості, Москва погрожує**
Останні події, пов’язані з влучанням російського дрона-камікадзе типу “Шахед” у житловий будинок у румунському місті Галац, викликали шок та обурення. Цей інцидент, що стався 29 травня, виявив вразливість країн-членів НАТО перед російською агресією і поставив під сумнів ефективність системи колективної оборони. Президент Румунії Нікушор Дан, виступаючи в інтерв’ю BBC, зробив відверту, хоча й дещо контроверсійну заяву: він закликав Росію змінити тактику обстрілів, наголошуючи, що удари по українських містах, що розташовані “по той бік Дунаю”, можуть призвести до ушкодження румунських громадян.
Це не перший випадок, коли російські дрони залітають на територію країн НАТО. Ще раніше, Нікушор Дан висловлював припущення, що дрон, який влучив у багатоповерхівку в Галаці, міг змінити траєкторію через роботу української протиповітряної оборони. Однак, виконувач обов’язків міністра оборони Румунії Раду Міруце не підтвердив цієї інформації, заявивши, що їхні радари зафіксували траєкторію дрона з боку Чорного моря, перетин Дунаю та вхід у повітряний простір Румунії. Він підкреслив, що відповідальність за цей інцидент повністю лежить на Росії.
Після цього випадку, у п’ятницю, 29 травня, відбулася телефонна розмова між президентом Румунії Нікушором Даном та президентом України Володимиром Зеленським. Лідери обох країн домовилися прискорити співпрацю у сфері спільного виробництва безпілотників, які можна швидко розгортати. Це є продовженням ініціативи, що була озвучена міністеркою закордонних справ Румунії Оаною-Сільвією Цою в середині травня, щодо планів розгортання спільного з Україною виробництва дронів.
**”Стіна дронів” проти російської агресії: чому ідея провалилася?**
Проблема ефективної протидії російським дронам та ракетам у повітряному просторі країн Європи має тривожну тенденцію. Варто згадати про ініціативу Європейського Союзу щодо створення “стіни дронів” на східному фланзі НАТО, яка базувалася б на українських технологіях та досвіді. Цю ідею активно просували президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс. Вона була розроблена як відповідь на вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі у вересні минулого року.
Відтоді “невідомі” дрони неодноразово з’являлися в повітряному просторі інших країн-членів НАТО, таких як Данія, Норвегія, Швеція та Німеччина. Андрюс Кубілюс закликав до закупівель систем спостереження, а згодом і дронових технологій, зокрема перехоплювачів, переважно в Україні. Мета полягала в тому, щоб не збивати дешеві російські “Шахеди” дорогими системами на кшталт “Patriot”.
Проте, восени минулого року, Німеччина та Франція, разом з Угорщиною та Словаччиною, виступили проти створення “стіни дронів”. Серед аргументів лунали твердження, що дронові технології в умовах війни в Україні “живуть” дуже недовго, і європейській промисловості невигідно інвестувати в технології, які швидко застарівають. Країни Центральної та Західної Європи не підтримали ініціативу, яку вважали надто сфокусованою на східному фланзі НАТО. Німеччина, наприклад, просувала власну ініціативу “Небесний щит”, до якої приєдналося 24 країни, але яка базувалася на власних системах, як-от IRIS-T. Франція та Італія віддають перевагу своїм комплексам SAMP/T, а Париж взагалі виступає за більшу автономію Європи від американських систем озброєнь. В результаті, ініціатива “Небесний щит” так і не була реалізована в повній мірі.
**Російські погрози та провал НАТО: як безпека Європи під загрозою?**
Російська загроза, на жаль, не зникла. Після інциденту в Румунії, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв пригрозив новими ударами по країнах ЄС, які, за його словами, є “прямими учасниками війни проти Росії”. Він заявив, що громадяни країн ЄС, як і населення держав у стані війни, “не повинні спати, очікуючи мирних ночей”.
Навіть операція НАТО “Східний вартовий”, запущена після російських дронів у Польщі, спрямована на впровадження антидронових систем для захисту східного флангу, виявилася недостатньо ефективною. Ми бачимо, як сили НАТО продовжують збивати дешеві БПЛА дорогими ракетами.
Ще однією проблемою є невідповідність законодавчої бази країн східного флангу НАТО сучасним реаліям. Румунські військові пояснили, що не збили російський “Шахед” через брак часу та юридичні обмеження. Це означає, що країни східного флангу НАТО залишаються сам на сам із загрозою.
**Не тільки дрони: політичний тиск та випробування ППО**
Інциденти, подібні до того, що стався в Румунії, навіть якщо вони не призводять до жертв, не активують статтю 5 НАТО про колективну оборону. Більше того, якщо у вересні минулого року Польща, після вторгнення російських дронів, задіяла статтю 4 НАТО про консультації із союзниками, то після інциденту в Румунії цього не сталося.
Польська та румунська влада продемонстрували схожу рису у своїх реакціях на російські провокації: запізніла, нечітка відповідь щодо того, що це були за дрони, як вони летіли та які мали цілі. Можливо, метою було уникнути паніки серед населення. Однак, це дало простір для російської пропаганди. У Польщі суспільство довго обговорювало конспірологічні версії про нібито українські дрони. У Румунії президент Нікушор Дан, не узгодивши інформацію з Міноборони, припустив, що дрон міг змінити траєкторію через українську ППО.
“Єдині винні у пораненні дитини та жінки в Галаці — це росіяни. У Румунії немає легітимної цілі для Росії, і в Україні немає легітимної цілі для Росії. Війна в Україні — це незаконна, нелегітимна та нічим неспровокована війна”, – написав у Facebook румунський воєнкор Раду Хоссу, підкресливши повну відповідальність Росії за цей інцидент.
Як зазначив Володимир Зеленський, такі дії Росії є політичним тиском і сигналом: “Не допомагайте Україні”. Крім того, Путін, за його словами, випробовує ППО країн НАТО, що межують з Україною, Білоруссю чи Росією, а також перевіряє їхню здатність знищувати ракети та БПЛА. Результат, як бачимо, невтішний.
**Саміт НАТО в Анкарі: невизначеність та виклики для Європи**
Інцидент у Румунії стався на тлі наближення саміту НАТО в Анкарі, який, за прогнозами, може стати найконтроверсійнішим в історії альянсу через бажання Дональда Трампа “покарати” союзників. Вашингтон прагне скоротити свою військову присутність в Європі, і США вже виводять 5 тис. військовослужбовців з Німеччини. Хоча Трамп заявляв про можливе розміщення додаткових 5 тис. американських солдатів у Польщі, офіційного рішення Пентагону ще немає.
Важливою є заява про те, що США більше не забезпечуватимуть конвенційний захист Європи. Андрюс Кубілюс давно виступає за створення армії ЄС, але ця ініціатива не знаходить підтримки серед країн-членів. “Росія все ще виробляє більше, ніж ЄС, і це дуже небезпечно. Це створює спокусу для Путіна. Національні парламенти повинні запитати свої уряди: чому наші оборонні індустрії не масштабуються, попри зростання фінансування”, – наголошує Кубілюс.
**Висновки: Україна бореться, Європа вагається**
Поки Україна продовжує боротися за свою незалежність, ефективність колективної оборони НАТО залишається під питанням. Відсутність єдиної стратегії протидії російській агресії, розбіжності між країнами-членами та невідповідність законодавчої бази сучасним реаліям створюють сприятливі умови для російських провокацій. Нарощування спільних оборонних виробництв, як от у сфері дронів, є важливим кроком, але без рішучої політичної волі та скоординованих дій, безпека Європи залишатиметься під загрозою.
