## Чи наближається кінець безтурботного тимчасового захисту для українських чоловіків в Євросоюзі?
Новини, що останнім часом надходять з Європейського Союзу, можуть викликати занепокоєння у мільйонів українців, які знайшли прихисток за кордоном. Зокрема, Польща, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців після Німеччини, виступає з ініціативою переглянути систему тимчасового захисту, надаючи особливий наголос на чоловіках призовного віку. Це може означати поступове згортання “привілеїв”, які були запроваджені як виняткова реакція на повномасштабне вторгнення Росії.
### Польща: “Немає суперечностей у тому, щоб особи, які й так не можуть законно залишати Україну, не могли отримувати тимчасовий захист у ЄС”
Польська сторона активно надсилає сигнали до Брюсселя, висловлюючи чітку позицію: українські чоловіки, які за українським законодавством не мають права виїжджати з країни, не повинні автоматично отримувати привілейований статус тимчасового захисту в країнах ЄС. Ця позиція ґрунтується на логіці, що статус, призначений для захисту від війни, не повинен надаватися тим, хто, згідно з власним законодавством, зобов’язаний залишатися на батьківщині.
“На наш погляд, немає жодних суперечностей у тому, щоб особи, які й так не можуть законно залишати Україну, не могли отримувати тимчасовий захист у ЄС”, – підкреслив неназваний польський дипломат.
Варшава вважає, що такий крок може навіть покращити відносини з українською владою, яка, як відомо, підтримує такий підхід через гостру нестачу особового складу на фронті. За думкою польських посадовців, обмеження доступу цієї категорії чоловіків до тимчасового захисту не суперечить жодним гуманітарним чи етичним принципам, оскільки фактично це означає прирівнювання їхніх прав до прав інших іноземців, які не мають такого автоматичного статусу.
### Перехід до загальних міграційних норм: нова стратегія ЄС
Крім виключення чоловіків призовного віку, Польща також виступає за поступову відмову від спеціальних пільг для всіх українських біженців та перехід до загальних міграційних норм. Ця ініціатива вписується в ширшу “скоординовану перехідну стратегію”, яку розробляє Єврокомісія.
Метою цієї стратегії є поступове переведення українських біженців з тимчасового захисту на національні статуси проживання. Це означатиме, що після завершення війни українці матимуть можливість добровільного повернення додому, але при цьому їхній статус перебування в ЄС буде регулюватися вже загальним міграційним законодавством.
### “Не здається цілком логічним”: думка Єврокомісара
Схожі настрої лунають і з боку Європейської Комісії. Ілва Йоханссон, спеціальна представниця ЄС у справах українців, неодноразово підкреслювала, що інструмент, створений як виняткова короткострокова реакція на кризу, не може залишатися незмінним. Вона підтримує ідею поступового згортання пільг, водночас наголошуючи на важливості підтримки “вразливих груп”, таких як люди з інвалідністю та вагітні.
Нещодавно Йоханссон заявила в одному з інтерв’ю, що “не здається цілком логічним”, аби українські чоловіки, які підлягають мобілізації, отримували захист у ЄС. Проте, вона виключила будь-які сценарії примусових депортацій.
### Які зміни чекають на українців?
Наразі розглядаються декілька сценаріїв, які будуть обговорюватися міністрами внутрішніх справ країн ЄС. Один із головних варіантів передбачає “суб’єктне” виключення з системи тимчасового захисту нових заявників призовного віку.
Важливо зазначити, що будь-які зміни, якщо вони будуть ухвалені, ймовірно, торкнутимуться тих, хто звертатиметься за захистом у майбутньому. Це означає, що ті, хто вже перебуває під тимчасовим захистом, не будуть автоматично позбавлені свого статусу.
### Відмова від “надзвичайного привілею”
Польща категорично не підтримує інший варіант, який базується на географічному принципі, тобто коли право на захист залежить від регіону походження біженця. Такий підхід, до речі, застосувала Норвегія, виключивши з системи автоматичного захисту людей із західних регіонів України, які вважаються безпечнішими. Варшава вважає такий підхід несправедливим, наголошуючи, що ракетні атаки можуть бути спрямовані на будь-яку територію України.
Замість цього, фокус робиться на скасуванні “надзвичайного привілею” автоматичного статусу біженця. Стандартні міграційні процедури, як правило, вимагають наявності чинного паспорта, який, як відомо, Київ не видає чоловікам, що не пройшли військову реєстрацію.
### Польща як локомотив змін
Варшава має значний вплив у Брюсселі, оскільки займає друге місце після Німеччини за кількістю українців, які перебувають під захистом (понад 960 тисяч осіб). Саме тому очікується, що на зустрічі 4 червня польська сторона представить свої детальні пропозиції.
“Багато країн зацікавлені” в обговоренні цих питань, як повідомила журналістка RMF FM.
### Кардинальні кроки Польщі: від тимчасового захисту до дозволу на проживання
Польща вже зробила конкретні кроки в напрямку реалізації “перехідної стратегії”. З початку травня українці можуть подавати заявки на отримання карток CUKR, які дозволяють перейти зі статусу тимчасового захисту на звичайний трирічний дозвіл на проживання. Це означає, що українці поступово припиняють користуватися спеціальною воєнною підтримкою та переходять під дію стандартного міграційного законодавства, яке застосовується до всіх іноземців у Польщі.
### Майбутнє українських біженців: виклики та можливості
Зміни в системі тимчасового захисту, що обговорюються в ЄС, є складним питанням, яке стосується долі мільйонів українців. З одного боку, це може означати зменшення пільг та необхідність адаптуватися до нових правил. З іншого боку, це може стати кроком до більш стабільних форм легального перебування в країнах ЄС, що в довгостроковій перспективі може бути вигідним для багатьох.
Важливо залишатися поінформованими про розвиток подій та готуватися до можливих змін. Українці, які перебувають під тимчасовим захистом, повинні уважно стежити за офіційними повідомленнями та консультаціями з місцевою владою, щоб зрозуміти, як ці потенційні зміни можуть вплинути на їхню індивідуальну ситуацію.
