Україна та Польща на межі серйозної дипломатичної кризи. Рішення про присвоєння почесного найменування одному з підрозділів ЗСУ на честь Української Повстанської Армії (УПА) спричинило гучний міжнародний скандал. Польські політики висувають вимоги до Президента України Володимира Зеленського, зокрема, про офіційні вибачення, та погрожують радикальними діями, аж до блокування євроінтеграційних процесів України.
У Польщі це рішення сприйняли як глибоку образу та як свідчення неготовності Києва до європейської інтеграції. Це може поставити під загрозу не лише подальший формат двосторонньої підтримки, але й поставити під сумнів саме бажання України стати частиною європейської спільноти. Що саме стало причиною скандалу та які можуть бути наслідки для України – читайте далі.
Як виник скандал: Деталі рішення Президента
27 травня цього року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння окремому центру спеціальних операцій “Північ” Сил спеціальних операцій Збройних Сил України почесного найменування “імені Героїв УПА”. Це рішення викликало миттєву та вкрай різку реакцію з боку польської сторони.
Польська реакція: Образа, звинувачення та погрози
Президент Польщі Кароль Навроцький виступив з категоричною заявою, назвавши такий крок “грою на руку російській пропаганді”. На його думку, це свідчить про “ментальну неготовність України до європейської інтеграції через героїзацію УПА”.
“Це також доказ того, що ті, хто говорив, ніби Україна повинна вступати до Європейського Союзу без жодних очікувань, дуже помилялися. Президент Зеленський довів, що Україна в ментальному сенсі, у плані прославлення бандитів і вбивць з Української повстанської армії, не готова бути частиною європейської родини”, – емоційно висловився польський президент.
На тлі цього скандалу Кароль Навроцький ініціював розгляд питання про позбавлення Володимира Зеленського найвищої польської нагороди – Ордена Білого Орла. Нагадаємо, цю відзнаку український президент отримав від попереднього польського лідера, Анджея Дуди, у 2023 році.
Водночас, польський президент наголосив, що стратегічний інтерес Польщі полягає у підтримці України у війні проти Росії. Проте, він чітко розмежував цю підтримку і неприпустимість подібних кроків, які, на його думку, шкодять побудові міцних міждержавних відносин.
Реакція Анджея Дуди: Натяк на зміну обставин
Колишній президент Польщі Анджей Дуда також прокоментував ініціативу щодо позбавлення Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. Він зазначив, що вручав цю нагороду навесні 2023 року за зовсім інших умов, і тепер “поведінка українського лідера змінилася”.
За його словами, остаточне рішення щодо долі ордена ухвалюватиме чинний президент Кароль Навроцький, беручи до уваги позицію Капітулу ордена. Засідання останнього заплановане на 8 червня.
Вибачення та пояснення: Позиція Варшави
Марцін Пшидач, голова Бюро міжнародної політики при президенті Польщі, в ефірі Polsat News заявив, що Президент Зеленський “має зателефонувати президентові Польщі і, по-перше, перепросити, а по-друге, пояснити всю цю напруженість”.
“Польський політик назвав рішення української сторони обурливим і закликав до жорсткої реакції”, – наголосив Пшидач. Він висловив упевненість, що прем’єр-міністр Дональд Туск підтримає скасування Ордена Білого Орла для Володимира Зеленського, “з поваги до жертв Волинської трагедії”.
На думку Пшидача, мотиви Києва можуть критися у внутрішньополітичній ситуації в Україні або у спробі вплинути на польську політику. Окремо він зачепив тему можливого призупинення допомоги Україні, зазначивши, що хоча головною загрозою залишається Росія, “окремі елементи допомоги Києву можуть бути змінені”.
Також представник канцелярії польського президента вважає доцільним повернутися до законопроєкту про заборону прославлення Степана Бандери.
Несподівана реакція: Повернення ордена
Бартош Ціхоцький, колишній посол Польщі в Україні, пішов ще далі. Він повернув українську державну нагороду – орден “За заслуги” ІІ ступеня, який йому вручив Президент Володимир Зеленський за внесок у зміцнення українсько-польських відносин після повномасштабного вторгнення Росії.
“У зв’язку з рішеннями президента України про нагородження УПА та пособника німецьких нацистів я повернув вручену мені нагороду”, – заявив експосол, чітко висловивши свою позицію.
Радикальні заклики: Блокування ЄС та припинення допомоги
Кшиштоф Босак, віцеспікер польського Сейму та лідер ультраправої партії “Конфедерація”, озвучив найрадикальніші вимоги. Він заявив, що Польща повинна “заблокувати євроінтеграцію України, поки Київ, за його словами, не відмовиться від “культу злочинців”. Крім того, Босак наголосив на необхідності розблокування всіх ексгумацій жертв Волинської трагедії.
Серед інших його пропозицій – більш жорсткі кроки у відносинах з Україною, зокрема, припинення фінансування Starlink та відмова від механізмів спільного фінансування допомоги Україні через запозичення коштів.
Українська позиція: Не нашкодити спільній боротьбі
Георгій Тихий, речник Міністерства закордонних справ України, висловив думку, що така реакція Варшави йде врозріз із позитивним розвитком відносин останніх півтора року. Він нагадав про відновлення пошуків та ексгумації поховань, а також створення Конгресу істориків для вирішення складних питань.
“Дискусія щодо минулого має бути фаховою та базуватися на достовірних джерелах. Наша історія підтверджує, що від суперечок українців і поляків виграє лише Москва”, – підкреслив Тихий.
Він пояснив, що українські військові, присвоюючи почесне звання, не мали наміру образити польський народ. Для сучасних воїнів боротьба УПА є “символом спротиву імперській Москві, а не діями проти поляків”. МЗС України також наголосило, що, попри трагічні сторінки Другої світової війни, історія обох країн містить багато прикладів успішної спільної боротьби проти спільного ворога.
Згодом міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до поляків через Facebook, зазначивши, що загострення відносин не несе користі жодній зі сторін. Він підкреслив конструктивний діалог останніх років, розблокування пошуку й ексгумації, дозволи на перепоховання та відновлення роботи конгресу істориків. Сибіга закликав зменшити емоційну напругу, передати вивчення історичного минулого фахівцям та зосередитися на боротьбі зі спільним ворогом, безпеці в Європі та розбудові майбутнього.
Офіційна позиція Польщі: Неприпустимість “прославляння УПА”
Владислав Косіняк-Камиш, глава польського оборонного відомства, запевнив, що докладе максимум зусиль для скасування указу про присвоєння почесного найменування. Він вже обговорив це питання з українським колегою Михайлом Федоровим, чітко донісши непохитну позицію Варшави щодо неприпустимості такого кроку.
Косіняк-Камиш не погодився з поясненнями української сторони, вважаючи, що “прославляння УПА” є неприйнятним для поляків.
Політичні інтриги та ризики для України
За даними польських медіа, президент Кароль Навроцький може використати цей скандал як важіль впливу на прем’єр-міністра Дональда Туска та колишнього президента Анджея Дуду. Політолог Володимир Фесенко вважає, що уряд Туска, будучи більш проєвропейським та ліберальним, може блокувати антиукраїнську політику в Польщі та налаштований на пошук компромісів.
“Але якщо в Польщі зміниться уряд, і він буде проводити таку політику, як президент Навроцький, тоді для нас виникнуть дуже серйозні проблеми”, – резюмував експерт, підкреслюючи прагматичний підхід уряду Туска, який ставить на перше місце протидію спільній загрозі та вектори розвитку в ЄС.
Цей скандал нагадує, наскільки тендітною може бути українсько-польська дружба, коли історичні питання стають інструментом політичної боротьби. Подальший розвиток подій покаже, чи зможуть Київ і Варшава знайти спільну мову та зберегти стратегічне партнерство перед обличчям спільного ворога, чи історичні образи перекреслять усі досягнення.
Ключові висновки для України:
- Необхідність обережного ставлення до історичних питань, які можуть бути використані як інструмент тиску.
- Важливість чіткої комунікації та пояснення своїх дій, особливо щодо символічних рішень.
- Ризик уповільнення або блокування євроінтеграції України у разі ескалації конфлікту.
- Залежність від політичної кон’юнктури в Польщі та потенційні ризики при зміні влади.
Це випробування для двосторонніх відносин, яке вимагає мудрості, діалогу та зосередженості на спільних стратегічних цілях.
