В умовах повномасштабної війни, питання мобілізації та виконання громадянського обов’язку стає надзвичайно актуальним. Для тих, чиї релігійні переконання забороняють брати до рук зброю, але хто прагне служити державі, існує концепція альтернативної служби. Україна робить важливі кроки у цьому напрямку, готуючи новий законопроект, адаптований до воєнного часу.
Що таке альтернативна служба і чому вона потрібна?
Альтернативна служба – це форма виконання конституційного обов’язку перед державою, яка не пов’язана з безпосередньою участю у бойових діях. Вона призначена для тих громадян, чиї глибокі релігійні переконання суперечать військовій службі. Найбільш відомими представниками таких груп є Свідки Єгови, які історично зазнавали переслідувань за відмову від військової служби в різних режимах – від радянського до сучасних авторитарних країн.
Як зазначає голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Віктор Єленський, існує багато людей, які готові служити і виконувати свій обов’язок перед державою, але не можуть використовувати зброю. Для них альтернативна служба є необхідною.
Новий законопроект: виклики та можливості
Україна має чинний закон “Про альтернативну службу”, ухвалений ще у 1991 році. Однак, цей закон розрахований на мирний час та строкову службу, якої наразі немає. Це створює серйозну проблему для тих, хто бажає служити, але не може брати до рук зброю. Саме тому Міністерство економіки України підготувало перший драфт проєкту закону “Про альтернативну службу”, який враховує реалії воєнного часу.
Ключові аспекти законопроекту:
- Адаптація до воєнного часу: Новий закон має забезпечити можливість проходження альтернативної служби в умовах війни, зберігаючи при цьому її гуманістичний характер.
- Перевірка щирості переконань: Європейський суд з прав людини передбачає, що держава має право перевіряти глибину та щирість релігійних переконань особи, яка претендує на альтернативну службу. Для запобігання зловживанням будуть застосовуватися відповідні інструменти.
- Хто буде перевіряти? Очікується, що перевірка здійснюватиметься за порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України, і, ймовірно, буде покладена на ДЕСС. До складу комісій можуть входити психологи, управлінці, релігієзнавці та представники релігійних організацій.
- Термін служби: Альтернативна служба, хоч і не військова, передбачатиме певний визначений термін. Цей термін може бути довшим, ніж у звичайній військовій службі.
- Служба після війни: Після завершення воєнного стану особи, які проходили альтернативну службу, можуть бути залучені до відновлення країни протягом певного, чітко визначеного часу.
- Соціальні, фінансові та логістичні питання: Законопроект має врахувати нові соціальні, фінансові та логістичні виклики, які не існували для альтернативної служби в мирний час.
- Можливість переходу зі звичайної служби: Не виключено, що в майбутньому законі буде передбачена можливість переходу зі звичайної військової служби на альтернативну. Однак, рішення про це прийматиметься комісіями в кожному окремому випадку, щоб збалансувати право на альтернативну службу з унеможливленням її зловживання.
Шлях до ухвалення закону: очікувані дискусії
Віктор Єленський наголошує, що ухвалення такого закону буде непростим процесом. Навіть після підготовки, міжвідомчого погодження та громадського обговорення, на кожному етапі очікуються “гарячі дискусії”. Незважаючи на те, що закон стосуватиметься відносно невеликої кількості людей, ставлення до меншості є показником стану прав людини в країні.
Заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська вже заявляла у грудні 2025 року про роботу над законом про альтернативну службу. Це свідчить про системний підхід до питання та прагнення знайти справедливі рішення.
Правова основа
Стаття №35 Конституції України чітко визначає:
- Ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
- У разі, якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Це конституційне положення є фундаментом для розробки та впровадження механізмів альтернативної служби.
Важливість захисту прав меншості
Ухвалення закону про альтернативну службу є не лише про виконання конституційних прав, а й про демонстрування прихильності України до загальнолюдських цінностей та захисту прав людини. Саме ставлення до меншин, до тих, чиї переконання відрізняються, свідчить про зрілість і демократичність суспільства. В той час, як держава бореться за своє існування, важливо пам’ятати про тих, хто готовий служити, але не може робити це зі зброєю в руках, пропонуючи їм гідну альтернативу.
Шукаєте більше інформації про права та обов’язки під час мобілізації? Читайте наші наступні статті!
