Мобілізація в Україні – це надзвичайно важливий процес, який вимагає максимальної точності та ефективності. Однак, як показують останні дані, не все йде гладко. Військова омбудсманка України Ольга Решетилова наголосила на серйозній проблемі: значна частина мобілізованих громадян мають законне право на відстрочку, але через помилки потрапляють до лав Збройних Сил. Це створює не лише додаткове навантаження на армію, але й призводить до колосальних фінансових втрат для держави. Понад 7% усіх призваних військових – це люди, які не мали б бути мобілізованими. Звучить як цифра, але за нею стоять мільйони, які держава просто “викидає в космос”.
Причини помилок: Де ховається проблема?
На думку Ольги Решетилової, корінь проблеми криється у неякісному проведенні мобілізаційних заходів. Це може проявлятися по-різному:
- Недостатньо ретельне проведення військово-лікарських комісій (ВЛК): Саме ВЛК має визначати стан здоров’я потенційних військових. Якщо цей процес відбувається формально, без належної уваги, то люди з проблемами зі здоров’ям, які є підставою для відстрочки, можуть бути призвані.
- Ігнорування поданих документів: Громадяни мають право подавати документи, що підтверджують їхні законні підстави для відстрочки. Якщо ці документи не враховуються або втрачаються, це веде до помилкових мобілізацій.
- Неправильне застосування законодавства щодо відстрочки: Існують чітко визначені категорії громадян, які мають право на відстрочку. До них належать, наприклад:
- Багатодітні батьки: Особи, які виховують трьох і більше дітей.
- Опікуни: Ті, хто оформив опіку над близькими родичами, які потребують догляду.
- Найближчі родичі загиблих/зниклих/полонених: Члени сімей військовослужбовців, які загинули, зникли безвісти або потрапили в полон.
7% помилково мобілізованих: Чим це загрожує армії та державі?
Цифра у 7% – це не просто статистика. Це живі люди, які опиняються у війську, маючи законні підстави не служити. Які наслідки це має?
1. Неефективність комплектування війська:
Омбудсманка підкреслює, що мобілізація тих, хто має право на відстрочку, не вирішує, а навпаки, ускладнює проблему комплектування армії. Такі військовослужбовці:
- Можуть бути звільнені згодом: Це означає, що держава витрачає ресурси на мобілізованого, якого згодом все одно доведеться відпустити.
- Схильні до самовільного залишення частини: Небажання або неможливість служити може призвести до дезертирства.
- Стають “баластом”: Навіть якщо вони залишаються у військовій частині, вони можуть бути не в змозі або не мати бажання виконувати поставлені завдання, що знижує загальну боєздатність підрозділу.
2. Колосальні фінансові витрати:
Кожен мобілізований, незалежно від того, чи має він право на відстрочку, отримує від держави значні ресурси. Це включає:
- Грошове забезпечення: Стабільна зарплата.
- Екіпірування: Форма, спорядження, засоби індивідуального захисту.
- Харчування: Забезпечення щоденним раціоном.
- Навчання: Підготовка до виконання військових обов’язків.
- Медичне обслуговування: Лікування у разі потреби.
Ольга Решетилова зазначає: “Це величезний обсяг ресурсу, який ми витрачаємо просто через неякісну мобілізацію. І держава має побачити ці кошти, зрозуміти, що ми їх просто викидаємо в космос”. Суми, які держава витрачає на таких “неправильно” мобілізованих, є “дуже великими”, хоча конкретні цифри поки не розголошуються, вони були представлені у звіті до ста днів роботи Офісу військового омбудсмана.
3. Соціальна напруга:
Крім фінансових та військових аспектів, помилкова мобілізація може створювати додаткову соціальну напругу в суспільстві. Несправедливість, коли одні призиваються, маючи законні підстави на відстрочку, а інші – ні, може викликати обурення.
Що робити? Шляхи вирішення проблеми
Ситуація, коли держава витрачає значні ресурси на мобілізацію людей, які не мають служити, є неприпустимою. Необхідно вживати рішучих заходів для покращення якості мобілізаційного процесу:
- Підвищення якості роботи ВЛК: Забезпечити належне фінансування, навчання та контроль за роботою військово-лікарських комісій.
- Автоматизація процесу обліку документів: Створити систему, яка б гарантувала, що всі подані документи щодо права на відстрочку будуть враховані.
- Постійне оновлення та роз’яснення законодавства: Чітке розуміння усіх нюансів щодо права на відстрочку та звільнення з військової служби.
- Прозорість та підзвітність: Звітування про проведені мобілізаційні заходи та їх результати.
Україна проходить складний етап, і кожна гривня, кожен ресурс мають бути використані максимально ефективно. Помилки в мобілізації – це не лише брак, а й значні втрати, які ми не можемо собі дозволити. Сподіваємось, що заяви військової омбудсманки стануть поштовхом до системних змін, які забезпечать справедливість та ефективність мобілізаційного процесу.
Нагадаємо, нещодавно в Україні було оновлено правила бронювання працівників та підходи до мобілізації, що свідчить про намагання держави оптимізувати ці процеси.
