### Смерть, яка сколихнула столицю: історії, що неможливо ігнорувати
Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги (ЛШД) опинилася в центрі страшного скандалу, який проливає світло на жахливу реальність, з якою стикаються поранені захисники України. Трагічна смерть 42-річного військовослужбовця Сергія Кузнєцова стала тією “краплею, що переповнила чашу терпіння”, викривши системну корупцію, критичну нестачу медикаментів та фатальну байдужість персоналу. Це не просто окремий випадок, це свідчення системних проблем, які загрожують життю наших героїв.
### Повний провал системи: від знеболювального до елементарної допомоги
Історія Сергія Кузнєцова, розказана кореспонденткою ТСН Іриною Маркевич, вражає до глибини душі. Після важких осколкових поранень ніг, живота та спини, Сергій, який спочатку демонстрував ознаки одужання, почав страждати від нестерпних болів у спині, де осколки серйозно пошкодили хребці. На його скарги, як повідомляє його згорьована мати Галина, чергові бригади належним чином не реагували.
“Мама, мені млосно, мені нічого не хочеться, я не хочу їсти” — ці слова, сказані сином перед самою смертю, свідчать про його відчай та страждання. Незважаючи на офіційні заяви лікарні про наявність усіх необхідних препаратів, родині доводилося щодня купувати сильні знеболювальні за власний кошт, витративши близько 30 тисяч гривень. Дешеві замінники діяли лише дві години, не приносячи належного полегшення.
Ситуація стрімко погіршувалася: температура Сергія піднялася до критичних 40 градусів, але дієвої допомоги від закладу родина так і не отримала. Лише завдяки втручанню ветеранських організацій та спробам екстреного переведення до військового госпіталю, його доля могла б змінитися. Однак, доля розпорядилася інакше – серце Сергія зупинилося саме в той день, коли мала приїхати спеціалізована бригада.
### “Я вимагаю справедливого розслідування!”: мати героя б’є на сполох
“Я вимагаю, щоб провели виключно справедливе і чесне розслідування смерті мого сина! Він самовіддано захищав Україну на передовій, а помер тут, у Києві, так безглуздо і бездарно через звичайне людське недбальство”, — говорить мати Сергія. Для того, щоб запобігти фальсифікації документів, на прохання волонтерів до лікарні прибув навіть головний хірург Збройних сил України. Його завдання – забезпечити чесну судово-медичну експертизу, яка встановить, чи була допомога Сергію повною, чи його смерть – прямий наслідок халатності.
### Свідчення медиків: “Ми самі таємно приносимо їм ліки”
Цей випадок – не поодинокий. Лікарка-анестезіолог ЛШД Олена Бобровник, одна з небагатьох, хто наважився відкрито виступити, підтверджує системні проблеми.
“Я не знаю, що вони там офіційно малюють на паперах для звітів, але у нас на практиці всі лікарі працюють звичайними волонтерами. Ми самі таємно приносимо пораненим військовим нормальне знеболення, купуємо його десь. Хірурги та травматологи за свої гроші купують антисептики для обробки операційного поля, перев’язувальний матеріал, елементарний бетадин — все, що потрібно для проведення невідкладної операції, бо на складах порожньо”, — заявляє лікарка.
Вона згадує випадок, коли до реанімації потрапив невідомий військовий з важким пораненням голови. Для його стабілізації терміново знадобилися дорогі препарати крові, але їх у лікарні не виявилося. Лише завдяки волонтерам “Янголи Трійки” під керівництвом Олени Толкачової вдалося отримати необхідне.
### Страхітлива байдужість: три години в крові, поки ніхто не реагує
Проте найжахливіший інцидент стався з цим же військовим, Василем. Після того, як він прийшов до тями, він пролежав у палаті у величезній калюжі власної крові, яка витікала з рани. Черговий персонал ігнорував його протягом години.
“Ця історія закінчилася тим, що ми фізично не могли впродовж кількох годин вмовляти чергового лікаря просто повернутися на своє робоче місце, щоб організувати терміновий огляд та зупинити кровотечу. Хлопець безпорадно стікав кров’ю з 16:00 вечора… він стікав кров’ю більше трьох годин прямо в палаті!” — розповідає Олена Толкачова. Василь вижив, але через тривалу втрату крові та ураження мозку його стан залишається вкрай важким.
### “Не буде військових – ваші мільйони нікого тут не врятують!”
“Я просто вже не витримала, хоча мовчала роками. Я чудово розумію, завдяки кому я взагалі тут стою, завдяки яким військовим я маю змогу пити каву, а моя дитина жива. Не буде військових — ваші мільйони нікого тут не врятують!” — такими словами лікарка Бобровник пояснює свою мотивацію виступити. Вона підкреслює, що лікарі, медсестри та санітарки масово звільняються через рабські умови праці та мізерну оплату.
### Антирейтинг ЛШД: відсутність персоналу та волонтерська залежність
Як наслідок – у реанімаційному блоці на 30 важких пацієнтів у зміні залишається всього 2-3 літні санітарки. Ветеран Ярослав Боронило, який провів місяць у стаціонарі ЛШД після ампутації кінцівки, підтверджує: “Одна медсестра і одна санітарка похилого віку залишаються на цілий поверх, де палати вщент забиті важкими лежачими хворими. Ти по 40 хвилин лежиш у власних нечистотах, бо бідна жіночка просто фізично розривається і не знає, за що хапатися”. Він також змушений був купувати ліки за свої гроші, а розхідники надавали виключно волонтери.
### Вимагають негайного втручання: понад 80 організацій проти направлення до ЛШД
Через цей жахливий стан, понад 80 офіційних служб супроводу та патронатних організацій звернулися до Командування Медичних сил ЗСУ з вимогою припинити направляти поранених бійців до Київської лікарні швидкої допомоги.
### Реакція влади: формальні відписки та втеча керівника
Після розголосу в медіа, влада ініціювала службову перевірку. Проте, генеральний директор ЛШД Віктор Дорош, замість надати відповіді, почав заперечувати своє відсторонення, а коли журналісти запитали про купівлю ліків, втік від знімальної групи і забарикадувався у громадській вбиральні.
Голова Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан, замість особистої відповіді, обмежилася формальною письмовою відпискою. Скільки часу чиновники розглядатимуть “внутрішній акт” і скільки ще захисників постраждають – залишається невідомим.
### Заклик до дій: час вимагати справедливості!
Ця ситуація вимагає невідкладного втручання. Ми закликаємо всіх небайдужих:
* **Розповсюджуйте цю інформацію:** поділіться цим постом, щоб якомога більше людей дізналися про жахливу реальність ЛШД.
* **Підтримуйте ветеранські та волонтерські організації:** вони роблять надзвичайну роботу, рятуючи життя там, де держава не справляється.
* **Вимагайте від влади рішучих дій:** звертайтеся до народних депутатів, міської адміністрації, вимагайте прозорого розслідування та покарання винних.
**Наші захисники ризикують життям за нас. Ми не можемо дозволити, щоб вони помирали через байдужість та корупцію у лікарнях.**
