Наскільки реальною є цифра в 51 гривню за долар, яку прогнозує Кабінет міністрів, і чи варто вірити довгостроковим прогнозам в умовах війни? Економіст Сергій Фурса розповів про своє бачення розвитку подій на валютному ринку, розставивши крапки над “і” щодо скептичних поглядів на урядові прогнози.
**Урядові прогнози: Довгострокова перспектива чи бажане за дійсне?**
Кабінет міністрів представив свої довгострокові прогнози щодо курсу долара, за якими середньорічний курс до 2029 року має становити близько 49,6 гривень. Більше того, наприкінці 2029 року прогнозується показник у 51,5 гривень за долар. Ці цифри викликають чимало запитань, адже вони базуються на припущеннях, які можуть суттєво відрізнятися від реалій, особливо в умовах війни.
**Експертна думка: Чому довгострокові прогнози викликають скепсис?**
Сергій Фурса, відомий економіст і фінансист, висловив відвертий скептицизм щодо урядових прогнозів настільки віддалене майбутнє. “В наших реаліях зараз, влітку 2026 року, прогноз на кінець 2029 року не має жодного сенсу,” – наголошує експерт. Він пояснює, що в умовах війни, де домінують непередбачувані чинники, будь-які спроби зробити точні прогнози на п’ять років вперед є радше формальністю, ніж реальною оцінкою ситуації. “Якщо ми серйозно розмовляємо, то і якщо в нас нема трудової повинності зробити хоч якийсь прогноз на 2029 рік, якщо треба щось там. Ну от написали вони цей курс. Може буде, може не буде,” – додає Фурса.
**Коли ж очікувати долар по 50-51 гривні? Свіжий прогноз Фурси**
За прогнозами Сергія Фурси, більш реалістичним терміном для досягнення курсу долара на рівні 50-51 гривні є **2027-2028 роки**. Це значно раніше, ніж передбачає уряд.
**Поточна ситуація: Гривня тримається, але чи надовго?**
Експерт зазначає, що до кінця поточного року, за різними оцінками, курс долара коливатиметься в межах 45,5 – 46 гривень. “Далі між 46 і 48 — це дві гривні, це пів відсотка. Ну тобто це взагалі ні про що,” – заспокоює Фурса. Він пояснює, що наразі не спостерігається кардинальних змін на валютному ринку. Навіть ті заголовки про “рекордний обвал гривні”, які ми часто бачимо, насправді стосуються руху курсу на один відсоток, що не є катастрофічним.
**Національний банк: Головний регулятор валютного ринку**
Сергій Фурса підкреслює, що ситуація на валютному ринку знаходиться під повним контролем Національного банку України. “Нацбанк тримає курс,” – стверджує він.
**Фіксований курс: Необхідність воєнного часу**
Експерт вважає, що **”фіксований курс — це ненормально”**. Однак, він пояснює, що в умовах війни існування фіксованого курсу є вимушеною необхідністю. “Він (фіксований курс — Ред.) зараз є у нас виключно через війну. Тому що під час війни ринкового курсу не існує,” – зазначає Фурса. Якби Національний банк відмовився від жорсткого регулювання прямо зараз, це могло б призвести до паніки та дестабілізації фінансової системи. Тому цифри, які ми бачимо на табло обмінників, є єдиною можливою економічною реальністю.
**Балансування між контролем та девальвацією**
Національний банк змушений грати на тонкій межі. З одного боку, існує тиск війни, який робить ринковий курс неможливим. З іншого боку, необхідно хоча б поступово здійснювати девальвацію, щоб компенсувати інфляцію. Це також робиться для того, щоб населення не звикало до фіксованого курсу, адже потім різкі зміни можуть призвести до болісних наслідків, як це вже було в історії. “Нацбанк вимушено зараз намагається грати між двома речами… треба щось потрохи робити з курсом, щоб хоч поволі девальвація відбувалася, компенсуючи інфляцію, яка є. І для того, щоб люди не звикали знов до історії, коли в нас курс гривні зафіксований, а потім їм знов буде дуже-дуже боляче,” – підсумовує економіст.
**Висновок: Очікуйте на зміни, але будьте реалістичними**
Хоча прогнози уряду на далеке майбутнє можуть здаватися заманливими, реальна картина на валютному ринку може виявитися зовсім іншою. Експерти схиляються до того, що долар по 50-51 гривні може стати реальністю вже через кілька років. Важливо пам’ятати, що ситуація залишається під контролем Національного банку, який намагається балансувати між необхідністю стабільності та поступовими економічними процесами.
