Росія продовжує свою нищівну війну проти України, завдаючи ударів не лише по військових об’єктах, а й по самому серцю нашої культури та історії. Минулі дні стали свідками руйнування низки безцінних культурних та історичних пам’яток, що викликало бурхливу реакцію в українському суспільстві, зокрема в соціальних мережах. Особливо гостро постало питання про взаємозв’язок культури та політики, коли дискусія розгорнулася навколо знесення пам’ятника Михайлу Булгакову та наслідків російських атак на Києво-Печерську лавру.
Булгаков vs. Лавра: суспільство розділилося
Після масованих обстрілів Києва та інших міст України, які серйозно пошкодили релігійну та культурну спадщину, в українському сегменті інтернету спалахнула жвава дискусія. Користувачі платформи Threads активно обговорюють тезу, що культура не може існувати поза політичним контекстом. Особливо багато уваги приділяється пам’ятнику російському письменнику Михайлу Булгакову, який був демонтований у Києві. Багато хто проводить пряму паралель між цим актом та російськими ударами по українських культурних об’єктах, таких як Києво-Печерська лавра, кіностудія Довженка, Мистецький арсенал та органна зала у Дніпрі.
“Де ж зараз ті, хто так гнівно обурювався демонтажем пам’ятника Булгакову? Чи допоможуть вони відновити наші святині, які росіяни нищать ракетами? Чи допоможуть вони відновити кіностудію Довженка, яка старша за саму московію? Чи допоможуть вони врятувати Чорнобильський музей, артгалерею в Харкові?” – такі питання лунають від користувачів, які вважають, що культура тісно пов’язана з політикою і що захищати потрібно не російських письменників, а власну культурну спадщину.
Дехто припускає, що удари Росії по українській культурній спадщині можуть бути актом помсти за пам’ятник Булгакову, або ж просто черговим проявом їхньої агресії. “Чи докладуть ті, хто так обурювався знесенням пам’ятника Булгакову, хоча б таких самих зусиль, щоб допомогти відновити пошкоджені об’єкти?” – запитують користувачі, підкреслюючи подвійні стандарти.
“Україна у вогні!” – такими гаслами супроводжуються обговорення, де користувачі висловлюють обурення тим, що деякі люди “переживають за росіянофіла, а не за умовного Довженка”. Вони нагадують про глибоку історію України, яка сягає корінням далекого минулого, і закликають зосередитися на збереженні власної ідентичності.
Культура поза політикою: інша думка
Однак, існує й інша частина користувачів, яка чітко розділяє політику та культуру. Вони вважають, що не варто ставити в один ряд дії російських окупантів і творчість письменників. “Булгаков не пускає ракети!” – наголошують вони, закликаючи не “дивитися у минуле”, а жити теперішнім і не шукати зв’язку там, де його немає.
Ця група користувачів наголошує, що Булгаков був генієм, який писав про Київ, але його твори не мають нічого спільного з нинішньою російською агресією. Вони вважають, що він був проти тоталітарних режимів, до яких належить і сучасна Росія. “Бути рогулицею – складно читати й розуміти“, – зазначають вони, натякаючи на нерозуміння суті творчості письменника.
“Навіщо дивитися у минуле і брати приклад з макак, які жили 400 років тому?” – запитують прихильники цієї позиції, вважаючи, що зацикленість на минулому заважає рухатися вперед. Вони ставлять під сумнів логіку тих, хто пов’язує удари дронів і ракет з творчістю Булгакова. “Хто це робить – росіяни, які нині живі, чи щось інше?” – дивуються вони, шукаючи справжніх винуватців руйнувань.
“Ваш Булгаков і Довженко увійшли в історію як антагоністи!” – нагадують деякі, натякаючи на складні стосунки між радянською владою та деякими українськими митцями.
Історичний контекст: демонтували Булгакова – постраждала Лавра?
Нагадаємо, на початку червня у Києві був демонтований пам’ятник російському та радянському письменнику Михайлу Булгакову, встановлений на Андріївському узвозі. Рішення про його знесення Київрада ухвалила ще в грудні 2025 року (ймовірно, тут є друкарська помилка в оригіналі, і малося на увазі 2023 чи 2024 рік). Після демонтажу скульптуру передали на зберігання спадкоємиці скульптора.
У квітні 2024 року Український інститут національної пам’яті визнав Булгакова символом російської імперської політики, що стало підставою для його демонтажу в рамках процесу декомунізації та деколонізації культурного простору. Пам’ятник було встановлено біля музею на Андріївському узвозі у 2007 році.
Ця подія викликала бурхливі дискусії. Серед тих, хто розкритикував демонтаж, був український бізнесмен Гарік Корогодський, який назвав це актом “вандалізму” і висловив “сором”. Колишній радник президента Олексій Арестович також не привітав демонтаж, назвавши його “варварством” і погрожуючи українській владі “відкладеним рахунком” від Заходу, який, на його думку, не пробачить “війни з письменником, якого в Берліні вважають генієм”.
З іншого боку, журналіст “Радіо Свобода” та військовослужбовець ЗСУ Олександр Янковський назвав демонтаж завершенням історичної епохи і заявив, що не “оплакуватиме” пам’ятник, наголосивши, що творчість Булгакова зображувала “не український Київ” і що сучасна Україна має достатньо власних культурних діячів для наслідування.
Ціна російської “любові” до культури
15 червня Росія здійснила черговий масований удар по Києву та інших містах України. Під прицілом опинилася культурна спадщина, яка є свідченням тисячолітньої історії українського народу.
- Києво-Печерська лавра: Внаслідок атаки пошкоджено щонайменше п’ять об’єктів святині. Найбільших руйнувань зазнав Успенський собор, верхня частина якого зайнялася вогнем. Також пожежа охопила будівлю Національного культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал” (1000 кв. м). Вежа Кушника, нещодавно відреставрована, зазнала серйозних пошкоджень від російського “Шахеда”. Серйозно постраждали іконостас, розписи та фрески. Вежа Івана Кушника – це історична оборонна кам’яна вежа XVII-XVIII століть.
- Національна кіностудія імені Олександра Довженка: Внаслідок терору росіян серйозно постраждала територія кіностудії. Знищено унікальну колекцію з близько 100 тисяч костюмів та майже трьох мільйонів предметів реквізиту, які використовувалися десятиліттями. Згоріло історичне вбрання з культових українських стрічок “Тіні забутих предків” та “Пропала грамота”.
- Будинок органної та камерної музики: Російський удар пошкодив орган. Наразі невідомо, чи вдасться його відновити.
- Художній музей у Харкові: 14 червня російський дрон влучив у дах музею, що призвело до пожежі. В сусідніх офісних будівлях вилетіли шибки. Рятувальники оперативно спустили картини до укриття, щоб врятувати експонати.
“Це акт варварства проти нашої історії, проти нашої ідентичності!” – такі коментарі можна побачити під новинами про руйнування. Українці об’єднуються, щоб зберегти те, що ще можна врятувати, і відбудувати зруйноване.
Важливо пам’ятати
Український народ завжди пишався своєю культурою та історією. Агресія Росії спрямована не лише на знищення наших міст і сіл, а й на стирання нашої культурної пам’яті. Саме тому так важливо зараз консолідуватися, підтримувати українських митців, зберігати та популяризувати нашу спадщину. І пам’ятати, що культура – це не лише мистецтво, а й основа нашої національної безпеки та майбутнього.
#Україна #культура #війна #булгаков #лавр #історія #реакція #соцмережі #війнароссіїпротиукраїни
