Криваві дні для російської столиці: Москва охоплена вогнем, а Путін ховається у бункері.
Поки світ завмер в очікуванні вирішення конфлікту між США та Іраном, 18 червня стало чорним днем для Москви. Найбільша за масштабами атака українських далекобійних санкцій сягнула серця Росії, вразивши один із найважливіших об’єктів – Московський нафтопереробний завод (НПЗ) у Капотні. Цей завод – справжня артерія російської столиці, що забезпечує близько 40% потреб Москви в бензині, 50% – у дизельному паливі, а також є джерелом пального для війни проти України.
«Де ж наше ППО?» – Істерика в російському сегменті інтернету
Цього разу українські дрони прорвали, здавалося б, непробивну ешелоновану протиповітряну оборону Москви. Наслідки були вражаючими: три дні поспіль, з 16 червня, Москву огортали стовпи густого чорного диму, які було видно з усіх куточків міста. Деякі райони занурилися в напівтемряву посеред дня, а з неба накрапав чорний дощ. Росіяни в соціальних мережах не могли повірити в те, що відбувається, вибухаючи гнівом і розгубленістю:
- «Де ж наше ППО?», «Це як взагалі можливо?», «Москва палає, а вони мовчать!» – такі питання заполонили російські пабліки.
Естонський міністр закордонних справ Маргус Тсахкна опублікував у своєму X (раніше Twitter) фото, яке миттєво стало вірусним: на ньому видно, як кришка нафтового резервуара злітає в повітря після потужного вибуху на НПЗ у Капотні. «Сьогоднішнє „Фото дня“, зроблене в Москві», – підписав він.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово попереджав: «Якщо буде палати Україна, буде палати і Москва». Він наголошував, що тиснути на Путіна мають не лише українці, а й американці, європейці та самі росіяни.
Кремль у паніці: «Некорисні ідеї» для Трампа та мовчання Путіна
Водночас, у Кремлі, де до обіду, здавалося, не помічали чорні стовпи диму над Москвою, знайшли винуватих. Помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що удари дронів по Москві та Підмосков’ю «не сприяють налагодженню особистих контактів» між Зеленським та Путіним. Це звучить особливо цинічно, враховуючи, що останній раз вони зустрічалися ще в грудні 2019 року.
Таке враження, що Путін знову сховався у своєму бункері, уникаючи будь-яких коментарів. Чому він мовчить? Що про ці удари каже «воєнізоване» крило Кремля? І як тепер російська столиця занурюється в паливну кризу?
«Рамштайн» на горизонті, а Москва палає: що це означає?
Москва, Підмосков’я та інші російські регіони палали одразу після саміту G7 у Франції та напередодні засідання «Рамштайну» в Брюсселі. Фото та відео пожеж, якими росіяни буквально засипали соціальні мережі, облетіли всі світові ЗМІ. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що рано чи пізно Путін має ухвалити рішення, чи хоче він співпрацювати, чи ні. Він також згадав про роль Дональда Трампа, який, на його думку, «зрушив ситуацію з мертвої точки, розпочавши прямий діалог із Путіним».
Проте, як показав четвер, 18 червня, Путін не готовий навіть до розмови з росіянами. Російська пропаганда продовжувала рапортувати про зустрічі Кремлівського диктатора з прем’єрами В’єтнаму, Сінгапуру та іншими на саміті Росія-АСЕАН у Казані. Навіть Держдеп США закликав американців, які перебувають у Росії, шукати укриття під час атак, поки в російських соціальних мережах панував справжній хаос.
Держдума в паніці: блокувати Telegram чи саджати за фото?
Під вечір глава МЗС РФ заявив, що Росія «проводитиме масовані групові удари на регулярній основі по цілях, від стану яких напряму залежить боєздатність ЗСУ». Водночас, у Держдумі вже закликали повністю закрити доступ до Telegram та інших соцмереж, оскільки росіяни масово викладають фото та відео уражених об’єктів. Дехто навіть пропонував запровадити кримінальну відповідальність за публікацію таких матеріалів.
Відомий пропагандист Кремля Соловйов закликав «слабких» росіян тікати, а згодом взагалі запропонував «винищувати боягузів і панікерів».
Паливна криза: від Криму до Москви
Але найголовніше, що хвилює росіян – це ціни та наявність пального. Дехто вже говорить про запровадження державного регулювання цін та тимчасову націоналізацію нафтобаз у Підмосков’ї. Російські «воєнкори» в соціальних мережах закликають до ударів по Київській ГЕС, паралельно дорікаючи «дірявістю» російської ППО. Тим часом Росія вперше від часів розпаду СРСР опинилася перед загрозою найбільшої паливної кризи.
Все почалося ще в травні з тимчасово окупованого Криму. Після взяття Силами оборони України під вогневий та дроновий контроль «сухопутного коридору» через Маріуполь, Бердянськ та Мелітополь, а також ударів по ключових нафтобазах півострова, Крим зупинився. Окупаційна влада рапортувала про ліміти – не більше 20 літрів пального на добу в одні руки – але по факту бензин і дизель зникли. Люди стоять у кілометрових чергах до заправок по 10-12 годин і їдуть із пустим баком.
Зі збільшенням прильотів «добрих» дронів по інших російських НПЗ, паливна криза поширюється, охопивши наразі 53 російські регіони. Після ураження НПЗ у Капотні паливна криза дійшла й до Москви. Серйозних пошкоджень зазнала надсучасна установка «Euro+», введена в експлуатацію 2020 року. Вона забезпечувала 47% загальної переробки. Також БПЛА уразили допоміжне обладнання, трубопроводи та кілька резервуарів для зберігання готових нафтопродуктів, що спричинило масштабні пожежі.
Тож, без пального Москва сидітиме довго. Західні ЗМІ повідомляють, що вперше за тривалий час Росія, яка є одним із найбільших експортерів енергоносіїв, буде імпортувати бензин морем. Більше того, через різке здорожчання авіаційного пального в російських летовищах стався повний колапс. Більшість рейсів скасовані, а пасажири буквально живуть в аеропортах.
«Геймченджер» війни: Москва палає, Україна перемагає
Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що палаюча Москва – це «геймченджер», який змінює хід війни на користь України. «Ми бачимо, що Україна перемагає у цій війні. Ми бачимо дедалі більше доказів, що війна в Україні наближається до російського населення. Власне, те, що зараз відбувається в Москві. Це кардинально змінює хід війни, оскільки російське населення почне усвідомлювати, що мова йде не про перегляд війни на екранах телевізорів, а про війну на їхній власній землі», – вважає Науседа.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зазначив, що пожежі на російських НПЗ показують, наскільки апарат влади в Росії відірваний від реальності. «Путін має визнати, що його послідовна жорстока війна проти України не має жодного сенсу. Необхідно, й це правильно, щоб США та країни G7 заявили, що санкції проти російської нафти мають бути відновлені», – додав Пісторіус.
Українські дрони не просто вражають цілі, вони запалюють свідомість росіян, змушуючи їх зрозуміти, що війна прийшла до їхніх домівок. І це лише початок!
