Життя захисників України — це найвища цінність. Однак, на жаль, війна приносить не тільки втрати на полі бою, а й трагічні випадки, які стаються поза його межами. Останнім часом лунають тривожні сигнали щодо смертей мобілізованих військовослужбовців, які проходили підготовку у 425-му окремому штурмовому полку “Скеля”. Розслідування видання “Бабель” виявило шокуючі деталі: від кінця 2025 року до весни 2026-го серед новобранців цього підрозділу зафіксовано щонайменше 26 смертей, не пов’язаних безпосередньо з бойовими діями. Це цифра, яка змушує замислитись і вимагає глибокого розбору.
Несподівані хвороби та сумніви в медичній допомозі
За інформацією журналістів, серед основних причин смертей називають захворювання, які здавалося б, не є смертельними: пневмонія, серцево-судинні захворювання та інші хвороби, що розвинулися невдовзі після мобілізації. Це викликає питання: чи були новобранці належним чином обстежені перед призовом? Чи отримали вони необхідну профілактику та медичну допомогу одразу після мобілізації?
Водночас, родичі загиблих та окремі свідки висувають ще більш серйозні звинувачення: можливі випадки неналежного медичного забезпечення та навіть застосування насильства щодо новобранців. Ці заяви, якщо вони правдиві, свідчать про системні проблеми, які не можна ігнорувати.
Історія Віталія Салтана: симптоми, які не були почуті?
Одним із найтрагічніших випадків, описаних у розслідуванні, є смерть 34-річного Віталія Салтана з Кропивницького. Його мобілізували наприкінці січня, а менш ніж за місяць він помер у лікарні від пневмонії. Журналісти повідомляють, що чоловіка госпіталізували з критично низьким рівнем сатурації. Родичі переконані: медичну допомогу йому надали із запізненням. Віталій тривалий час скаржився на високу температуру та погіршення самопочуття, але, здається, його сигнали не були почуті вчасно.
У самому полку “Скеля” наполягають, що перевірка за участі представників Сухопутних військ не виявила порушень у наданні медичної допомоги. Однак, представник Офісу військового омбудсмана Руслан Циганков підтвердив, що під час перевірки були зафіксовані проблеми з медичним забезпеченням підрозділу. Ця суперечність у висновках викликає ще більше запитань.
Тілесні ушкодження та свідчення про насильство
Окремі сім’ї загиблих військовослужбовців заявляють про підозрілі обставини смерті своїх близьких. Дружина 50-річного Дмитра Коваля, який помер у березні 2026 року, розповіла журналістам, що побачила на тілі чоловіка численні синці та ушкодження. За її словами, після трагедії з нею зв’язалися люди, які проходили підготовку разом із Ковалем, і повідомили про можливі випадки побиття. Це шокуючі свідчення, які потребують ретельної перевірки.
У полку “Скеля” такі твердження переважно відкидають, наголошуючи, що не мають підтверджень таких заяв. Вони також зазначають, що свідчення осіб, які самовільно залишили службу, не є достатньою підставою для висновків. Однак, коли йдеться про життя та здоров’я людей, будь-яке свідчення має бути розглянуте з усією серйозністю.
Володимир Цуканов: множинні переломи та боротьба за правду
Найбільш резонансною стала справа 32-річного Володимира Цуканова з Миколаївщини. Судово-медична експертиза зафіксувала у нього множинні переломи ребер та травму грудної клітки. За даними слідства, чоловік міг зазнати побиття під час перебування у “Скелі”. У справі фігурує молодший сержант полку Анатолій Кучер. Зазначається, що у суді військовослужбовець визнав провину, але згодом через адвоката озвучив іншу версію, заявивши, що лише зупиняв новобранця після конфліктної ситуації.
Цікаво, що спочатку у підрозділі заявляли, що не мають інформації про такого військового, проте пізніше підтвердили, що він дійсно проходив службу у “Скелі”. Така непослідовність у відповідях лише посилює підозри.
Віталій Карат: від падіння з дерева до підозр на насильство
Ще один трагічний випадок стосується 38-річного Віталія Карата. Після його смерті експерти також виявили переломи ребер та травму грудної клітки. Командування полку стверджує, що чоловік отримав травми під час спроби самовільно залишити частину та падіння з дерева. Однак, командир “Скелі” Андрій Сурай визнає, що поодинокі випадки насильства у підрозділі трапляються, хоча й заперечує, що це системна практика. Він запевняє, що командування реагує на всі сигнали про можливі порушення та співпрацює з правоохоронними органами.
Важливо відзначити, що у розслідуванні згадується дивна розбіжність у кількості зламаних ребер у первинному огляді та фінальному висновку про причину смерті Віталія Карата. Це ще один момент, який вимагає детального з’ясування.
Системні проблеми чи поодинокі випадки?
Командування полку “Скеля” наполягає, що виконує бойові завдання на дев’яти напрямках фронту, і позиція командування полягає у встановленні всіх обставин інцидентів. Речник полку Олексій Братущак заявив, що винні будуть покарані у разі підтвердження порушень.
За даними “Бабеля”, наприкінці 2025 року, після розширення підрозділу з батальйону до полку, кількість скарг почала зростати. Це може свідчити про те, що зі збільшенням чисельності, виникли й нові проблеми, зокрема, в системі управління та контролю.
В Офісі військового омбудсмана зазначають, що кількість небойових смертей у “Скелі” є вищою, ніж у багатьох інших військових частинах, хоча про кардинальну різницю не йдеться. Однак, найбільше питань у перевіряльників викликає саме система медичного забезпечення.
За даними офісу, на полк припадає 5,1% від понад 9 тис. звернень військовослужбовців, які надійшли до військового омбудсмана. Це значна частка, яка підтверджує існування певних проблем.
Пошук справедливості та відповідальності
Розслідування “Бабеля” піднімає надзвичайно важливі питання щодо дотримання прав військовослужбовців, якості медичного забезпечення та ефективності роботи командування. Кожна смерть, особливо небойова, є трагедією, яка потребує розслідування, встановлення причин та відповідальних осіб. Важливо, щоб подібні випадки не залишалися без реакції, а навпаки, ставали стимулом для покращення системи.
Ми будемо уважно стежити за розвитком подій та подальшими розслідуваннями. Справедливість для загиблих та їхніх родин — це те, чого ми всі маємо прагнути.
