**Росія розгортає нову інформаційну кампанію: чи буде Білорусь втягнута у війну проти України?**
Останні події свідчать про посилення інформаційного тиску з боку Росії на Білорусь. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) пояснюють, навіщо Кремль намагається втягнути Мінськ у військові дії проти України, представляючи потенційні удари ЗСУ по військових об’єктах на території Білорусі як “ескалацію конфлікту”.
**Кремлівські маніпуляції: як Росія намагається втягнути Білорусь у війну**
Росія активно розгортає чергову хвилю когнітивної війни. Головна мета цієї кампанії – представити будь-які потенційні удари України по законних військових цілях на території Білорусі, які використовуються для бойових операцій РФ, як “ескалацію конфлікту” проти Мінська та так званої “Союзної держави”.
Приводом для нових звинувачень стала зустріч, що відбулася 23 червня, за участю міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова та посла Білорусі в Росії Юрія Селіверстова. Під час цієї зустрічі Лавров прокоментував нещодавні вимоги українського президента Володимира Зеленського до білоруської сторони. Зеленський закликав демонтувати ретрансляційні станції зв’язку біля спільного кордону, попередивши, що в іншому випадку ці об’єкти будуть атаковані.
**Лавров грає на лякалці: “втягнення у війну” та “гарантії безпеки”**
Глава російського МЗС назвав заклики України та підтримку цих дій з боку Європи “спробами втягнути Білорусь у війну”. При цьому він наголосив, що Москва готова застосувати “весь спектр заходів” відповідно до двостороннього договору про гарантії безпеки, який передбачає можливість використання військової сили.
**Лукашенко стоїть на своєму? Чи буде Білорусь союзником у війні?**
Цікаво, що, попри тиск РФ, білоруський дипломат Юрій Селіверстов не підтримав агресивну риторику Лаврова. Його позиція перегукується із заявою Олександра Лукашенка від 15 червня, в якій він висловив небажання надавати білоруські війська для участі у війні в Україні.
**Законні військові цілі: чому удари України є виправданими?**
За даними аналітиків, чотири ретрансляційні станції, розгорнуті Росією в Гомельській та Брестській областях, є цілком легітимними військовими об’єктами. Володимир Зеленський 21 червня пояснив, що це обладнання дозволяє російським військам скеровувати дрони-камікадзе на велику дальність і завдавати високоточних ударів по українській енергетиці, логістиці та цивільних об’єктах у Житомирській, Рівненській та Волинській областях.
Використання білоруського повітряного простору для обходу української протиповітряної оборони фіксувалося ще в грудні 2025 року. Зараз тактика РФ змінилася: через швидке відновлення українцями статичних об’єктів, ворог переключився на рухомий склад залізниці, намагаючись створити дефіцит локомотивів.
**Білорусь як де-факто союзник: оборонний крок України, а не ескалація**
Зважаючи на те, що Білорусь з 2022 року є де-факто союзником РФ, надає свій повітряний простір, бази та допомагає обходити санкції, потенційна відповідь України по її військовій інфраструктурі є абсолютно законним оборонним кроком, а не ескалацією.
**Російський план: як Кремль хоче використати ресурси Білорусі?**
Експерти ISW припускають, що загроза використання механізмів так званої “Союзної держави” потрібна Кремлю не лише для залякування. Росія прагне використати людські та навчальні ресурси Білорусі, щоб компенсувати хронічний дефіцит власних військ. В перспективі російська влада може юридично прирівняти обов’язки білорусів до російських і змусити жителів Білорусі проходити службу у збройних силах РФ або спільних військових формуваннях.
**Головна мета Москви: нові осередки напруги та послаблення України**
Росія посилює тиск на білоруського диктатора Олександра Лукашенка, намагаючись отримати доступ до території Білорусі для реалізації нових військових планів щодо України. Як повідомляє The Wall Street Journal, через уповільнення наступу на Донбасі Кремль з початку року прагне створити нові осередки напруги.
Основна мета Москви – регулярні запуски БпЛА по Україні, розширення лінії бойових дій у напрямку західних регіонів та відволікання українських резервів. Крім того, Кремль розглядає Білорусь як майданчик для гібридних операцій проти країн НАТО, щоб перевірити реакцію Альянсу та послабити міжнародну підтримку України.
**Фінансова залежність: головний інструмент впливу Москви**
Головним інструментом впливу Москви залишається фінансова залежність Мінська. За інформацією джерел, значну частину переговорів веде посол РФ Борис Гризлов, який шантажує Лукашенка припиненням економічної підтримки.
**Висновок:**
Тиск Росії на Білорусь з метою її втягнення у війну проти України є очевидним. Однак, попри спроби Кремля маніпулювати ситуацією та використовувати військові інструменти, Білорусь поки що зберігає певну обережність. Важливо розуміти, що будь-які військові дії, що ведуться з території Білорусі проти України, є актом агресії, а потенційні удари України по військових об’єктах, що використовуються для цієї агресії, є законними оборонними заходами.
**Пошукові слова для оптимізації:** Путін, Лукашенко, Білорусь, Україна, війна, ISW, Лавров, Мінськ, Росія, військова кампанія, ескалація, безпека, НАТО, Зеленський, Кремль, інформаційна війна, геополітика, аналіз, міжнародні відносини, Союз
