**Шокуючий вирок на Бахмутському напрямку: Серйозне покарання за відмову виконати бойовий наказ**
У сучасному світі, де кожен крок на полі бою вимагає бездоганної дисципліни та злагодженості, трапляються випадки, які змушують замислитись над складними рішеннями та їхніми наслідками. Нещодавно у Дніпрі пролунав вирок, який сколихнув громадськість та поставив крапку у справі сержанта Збройних Сил України. Його історія, що розгорнулася на одному з найгарячіших напрямків – біля Бахмута, стала яскравим прикладом того, як суворе покарання може спіткати тих, хто відмовляється виконувати бойові розпорядження командира.
Справа, що вразила: 5 років позбавлення волі за непокору
Шевченківський районний суд міста Дніпра оголосив вирок мобілізованому сержанту ЗСУ, якого засудили до 5 років позбавлення волі. Причина – категорична відмова виконувати бойове розпорядження командира роти та вийти на позиції. Цей випадок, що стався на Бахмутському напрямку, привернув до себе надзвичайну увагу, адже він стосується фундаментальних принципів військової служби та її жорстких реалій.
Деталі справи: Від оборони Батьківщини до судової зали
Згідно з матеріалами судового слідства, підрозділи військової частини виконували надважливе завдання – захист територіальної цілісності України на Донеччині. 28 березня 2024 року, близько 10:20 ранку, у пункті тимчасової дислокації, розташованому неподалік міста Часів Яр, командир 1-ї стрілецької роти, капітан, довів до особового складу бойове розпорядження. Мета – формування зведеної групи з трьох військовослужбовців, до якої входили сержант і двоє солдатів. Особливо відповідальним за виконання місії призначили саме сержанта.
Чіткі терміни, чіткі завдання: Критичні години на передовій
Група мала виконати завдання в стислі терміни:
- До 13:00 години 28 березня 2024 року перейти в оперативне підпорядкування командира 2-ї стрілецької роти.
- До 15:00 години того ж дня прибути в район виконання бойових завдань батальйону – безпосередньо на позиції відділень «Деркул».
- Забезпечити надійну оборону вказаних рубежів, не допустити втрати позицій та просування сил противника у напрямку населених пунктів Бахмут та Новий.
Момент істини: Відмова, що зафіксована на камеру
Однак, у присутності командування, сержант відкрито відмовився виконувати бойовий наказ. Цей драматичний момент, включаючи оголошення розпорядження та саму відмову, був зафіксований на камеру мобільного телефона водієм-кіномеханіком роти. Цей відеозапис згодом став ключовим доказом сторони обвинувачення в суді, розставивши всі крапки над “і”.
Аргументи обвинуваченого: Здоров’я чи бойовий дух?
На судовому засіданні сержант категорично не визнав свою провину за частиною 4 статті 402 Кримінального кодексу України (непокора в умовах воєнного стану). Він стверджував, що є добровольцем, який з весни 2022 року прагнув потрапити до війська, а у 2023 році успішно мобілізувався. Сержант наголошував на своєму досвіді участі у важких боях під Бахмутом та Сіверськом, маючи статус учасника бойових дій (УБД).
За його словами, він ніколи не порушував присягу, а наказ не виконав суто через різке погіршення стану здоров’я. Військовослужбовець детально описав свої проблеми: тривале запалення нижньої щелепи (що призвело до видалення зубів), постійні пекельні болі в хребті, шиї та грудній клітці через остеохондроз і радикулопатію, що супроводжувалося онімінням ніг. Він запевнив, що регулярно просив про медичну допомогу, але замість належного лікування його та інших хворих бійців “прогнали” через військово-лікарську комісію (ВЛК) в місті Білозерськ за лічені години.
Критика бойового наказу: Незрозумілість та суперечливість
Окрім проблем зі здоров’ям, підсудний розкритикував сам бойовий наказ капітана, назвавши його «незрозумілим та суперечливим». Сержант наголосив на наступних моментах:
- Наказ вимагав висуватися на передову вдень (о 13:00), що наражало групу під удари.
- На трьох бійців планували видати лише по два бойові комплекти (по 2 ріжки патронів на кожного).
- Сержант не розумів, як із 6 ріжками патронів утримати позицію проти чисельних сил ворога, включаючи найманців «Вагнера».
- Дивувала заборона командування використовувати власний 7-місний автомобіль для підвезення боєприпасів та евакуації поранених.
Військовий також підкреслив, що реалізував вимогу статті 37 Статуту ЗСУ – негайно доповів, що неспроможний виконати завдання через фізичний стан, і просив призначити його в евакуаційну бригаду.
Рішення суду: Докази, що спростовують аргументи
Суд ретельно дослідив аргументи сторони захисту, проте повністю відкинув їх, визнавши неспроможними та спростованими іншими матеріалами справи. Особливу увагу судді приділили питанням придатності до служби, які регулюються виключно Положенням про військово-лікарську експертизу в ЗСУ (наказ МОЗ №402), а не суб’єктивними скаргами чи медичними характеристиками.
Доказова база: Офіційні висновки ВЛК та медичні огляди
Ключовими доказами, що спростували аргументи сержанта, стали дві офіційні довідки ВЛК:
- Від 21 березня 2024 року (за тиждень до інциденту).
- Від 11 квітня 2024 року (вже після відмови).
За цими довідками, сержанта, попри хронічні хвороби хребта (протрузії, спондилоартроз) та відсутність зубів, було визнано придатним до військової служби без жодних обмежень. Ці рішення ВЛК є чинними і не були скасовані в установленому порядку.
Крім того, в матеріалах справи містилася офіційна довідка начальника медпункту частини, капітана медичної служби. Згідно з нею, перед оголошенням наказу 28 березня лікарі провели медичний огляд сержанта та констатували, що об’єктивних підстав для невиконання бойового завдання за станом здоров’я у нього немає.
Свідчення та моделювання: Відтворення подій на судовому процесі
Свідки, допитані в залі суду – командир роти капітан, заступник командира роти та водій – повністю підтвердили факт категоричної відмови сержанта. Під час слідчих експериментів у кабінеті слідчого свідки змоделювали обстановку подій, підтвердивши, що бойовий наказ зачитувався вголос, чітко, з відстані двох метрів і не допускав подвійних тлумачень. Суд визнав ці експерименти допустимими, посилаючись на практику Верховного Суду.
Принцип єдиноначальності: Необговорення та виконання
Суд також наголосив на важливості Дисциплінарного статуту ЗСУ, який чітко зазначає: «підлеглий не має права обговорювати, критикувати чи оцінювати доцільність і тактику наказів начальника, кількість боєприпасів або час висування». Єдиноначальність є базовим принципом армії, а відповідальність за наслідки наказу несе виключно командир, який його віддав. Альтернативні пропозиції сержанта служити на автівці в тилу не знімали з нього обов’язку йти в окопи за бойовим розпорядженням.
Вирок: Тяжкий військовий злочин та його наслідки
Оцінивши сукупність досліджених доказів, Шевченківський районний суд міста Дніпра визнав сержанта винним у вчиненні тяжкого військового злочину. Судді констатували, що підсудний діяв із прямим умислом, свідомо порушуючи військову дисципліну та підриваючи боєздатність підрозділу в умовах воєнного стану.
Остаточний вердикт:
- Мобілізованого визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
- Призначити йому покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі.
- Строк відбування покарання обчислювати від моменту фактичного затримання – з 18 квітня 2024 року.
- Запобіжний захід до моменту набрання вироком законної сили залишити без змін – тримання під вартою в умовах гауптвахти.
Обставин, які б пом’якшували чи обтяжували покарання сержанта, судом встановлено не було. Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Висновок: Дисципліна – запорука перемоги
Ця справа є черговим нагадуванням про те, наскільки важливими є дисципліна та відповідальність у військових умовах, особливо під час повномасштабної війни. Кожен військовослужбовець, незалежно від свого досвіду чи статусу, має усвідомлювати свою роль та обов’язки. Навіть найважчі умови та особисті негаразди не можуть стати виправданням для непокори, що ставить під загрозу не лише власне життя, а й життя побратимів та безпеку країни.
