Нова криза у відносинах: Чому Польща та Україна на межі конфлікту?
Відносини між Україною та Польщею, які довгий час вважалися міцними та братерськими, переживають глибоку кризу. Ця напруженість загострилася на початку червня 2026 року, спричинивши низку гучних заяв, політичних розбіжностей та ускладнень для українців, які знайшли прихисток на польській землі. Конфлікт вийшов далеко за межі дипломатичних кабінетів, поставивши під сумнів майбутнє двосторонніх відносин.
Радикальні заклики до депортації: Політики та настрої
На тлі міждержавного скандалу, польський ультраправий політик Януш Ковальський, колишній член партії «Право і справедливість» (PiS), виступив із шокуючою ініціативою. Він закликав владу негайно повернути всіх українських громадян на батьківщину. “Українці, які підтримують ідеологію УПА, несуть небезпеку для Польщі. Всі мають якнайшвидше повернутися в Україну! Час розпочати програму повернення українців з Польщі в Україну. Всі мають повернутися туди,” — заявив політик на своїй сторінці у Facebook.
Ця заява викликала бурхливу реакцію в польському суспільстві. Ковальський влаштував опитування серед громадян щодо доцільності депортації біженців. За добу його допис набрав понад 20 тисяч вподобань, розділивши думки поляків. Частина користувачів підтримала радикальні заклики, називаючи українців “невдячними та небезпечними людьми”. “Тому що вони хамлять полякам, вони проявляють зневагу і забагато руйнувань і пожеж! Це невдячні люди. Молоді українці рухаються до фашизму, показали це на НАШОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ СТАДІОНІ, осквернили місце. Тож їм не раді,” — писали одні. Інші ж зазначали: “Звичайно, нехай повертаються в Україну, якщо їм тут не влаштовує.”
Однак, значна частина коментаторів виступила проти такої риторики, критикуючи політика з гумором та нагадуючи про принципи людяності. “За цим міркуванням іноземні країни мають викидати і поляків. Поляки працюють у всьому світі, хочуть, щоб до них ставилися справедливо, а інші хочуть працювати в обмін на нас, ніякої толерантності,” — зазначали користувачі. “Я не згоден. Людей не депортують просто так. Ми не радянська Росія.” “Час розпочати програму Ковальських у космос.”
Важливо зазначити, що прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше вже застерігав опозиціонерів від розпалювання антиукраїнських та ксенофобських настроїв.
“Більший ворог, ніж Росія”: Нова стратегія Польщі?
Політичні дискусії у Польщі набули неочікуваного повороту. Деякі політики закликають державу готуватися до можливого конфлікту з Україною після завершення війни з Росією та паралельно покращувати відносини з Москвою. Така думка висловлена у статті польського видання Myśl Polska, авторства політика, історика і публіциста Пшемислава Пясти.
Пяста пов’язує свої висновки з рішенням колишніх президентів України (Леоніда Кучми, Віктора Ющенка та Петра Порошенка) відмовитися від польських державних нагород, назвавши це “жестом відкритої ворожості щодо Польщі”. На його думку, Польща стала для України “більшим ворогом, ніж Росія”. Автор висловлює припущення, що після закінчення війни Україна збереже потужний військовий ресурс, що може становити виклик для безпеки Польщі. Він не виключає сценарій, за якого Київ шукатиме нового зовнішнього супротивника.
Окрема увага приділена українській громаді в Польщі. Пяста закликає до активізації роботи контррозвідки щодо українських організацій, перевірки мігрантів та депортації осіб, які порушують закон або не можуть підтвердити походження своїх доходів. Більше того, автор виступає за покращення польсько-російських відносин, вважаючи, що Варшава не повинна одночасно перебувати в конфронтації з Москвою та Києвом.
PESEL UKR під загрозою: Адміністративні перешкоди для українців
Поки політики обмінюються гучними заявами, українці в Польщі дедалі частіше стикаються з реальними адміністративними труднощами. За інформацією видання Dziennik Gazeta Prawna (DGP), польські роботодавці та бізнес-організації висловлюють занепокоєння: українцям все частіше відмовляють у статусі тимчасового захисту (PESEL UKR).
Натомість, чиновники присвоюють статус NUE, який не гарантує права на легальне проживання, роботу та медичну допомогу. Поясненням слугує аргумент, що особи прибувають не з регіонів, де тривають активні бойові дії, тому нібито не мають права на тимчасовий захист. Установи почали ретельніше перевіряти підстави для в’їзду, з’ясовуючи, чи людина рятується від війни, чи керується економічними мотивами.
Подібні проблеми виникають і в українців, які раніше мали статус UKR, але втратили його через тривалу відсутність у Польщі. Після повернення відновити його стає вкрай важко. Хоча спрощені умови працевлаштування залишаються доступними, зміна підходу чиновників суттєво ускладнює всі процеси.
Брюссель відмовлено, Зеленський не приїхав: Дипломатичний гамбіт
Дипломатичне протистояння спробували врегулювати на рівні Брюсселя, проте польська сторона відкинула цю можливість. Речник польського уряду Адам Шлапка офіційно відхилив пропозицію Європейської комісії допомогти у вирішенні суперечки з Києвом. Єврокомісія, у свою чергу, заявила про готовність виступити медіатором, наголосивши, що від нинішньої конфронтації виграє лише Росія.
“Я думаю, що у відносинах між Польщею та Україною ми не потребуємо посередництва, але в інтересах обох держав деескалувати цю суперечку, адже у нас є багато спільної роботи,” — заявив Шлапка.
Водночас, через скандал з орденом Білого Орла, візит президента Володимира Зеленського до Гданська на Конференцію з питань відновлення України (URC 2026) було скасовано. Українську делегацію очолила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
“Будувати найкращі відносини”: Позиція Туска та МЗС України
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підкреслив, що не збирається підігрувати емоціям заради рейтингів. “Незалежно від того, що кажуть опитування та дослідження громадської думки, а також враховуючи стратегічну безпеку та інтереси Польщі, я жодним чином не сприятиму розпалюванню цієї напруженості. В довгострокових інтересах Польщі — будувати найкращі можливі відносини, побудовані на баченні майбутнього, а не на травмах минулого,” — наголосив Туск. Він також додав, що у польсько-українських справах “обидві сторони повинні знати, що варто бути порядними. Побудова добрих стосунків — це не лише вияв порядності у важкі часи, у часи війни, але й це окупається.”
Міністр-координатор з питань спецслужб Польщі Томаш Семоняк назвав рішення Володимира Зеленського не їхати особисто до Гданська правильним, вважаючи, що це сприяє зняттю напруги.
В МЗС України підтвердили, що формат заходу не вимагає обов’язкової особистої присутності Президента чи очільника відомства, адже акцент зміщено на урядовий, економічний, інфраструктурний та гуманітарний виміри. “Пророблена велика робота і ми розраховуємо на серйозні плоди. Наша мета — уникнути непотрібної політизації цього міжнародного заходу, сфокусуватися на прагматиці та конкретних рішеннях на підтримку України та українців в умовах, коли це особливо необхідно, на п’ятому році повномасштабної агресії РФ,” — повідомили у відомстві.
Українці за діалог: Соціологія та прагматизм
Попри жорсткі заяви окремих польських політиків, самі українці демонструють виключно прагматичний підхід до вирішення конфліктів. Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у червні 2026 року, 90% українців підтримують конструктивний підхід до вирішення історичних суперечок. 57% респондентів вважають, що кожна країна має право на власний погляд на історію, а 33% виступають за створення спільного погляду через взаємні компроміси. Лише 5% обирають конфронтаційні шляхи.
Ці результати свідчать про стабільну позицію українців щодо взаємного невтручання в історичну політику одне одного.
Виклики та перспективи
Українсько-польські відносини перебувають на роздоріжжі. Загострення риторики, адміністративні перешкоди для українців та історичні розбіжності створюють значні виклики. Однак, збереження прагматичного діалогу, взаємна повага та спільна робота над вирішенням проблем можуть допомогти подолати цей складний етап та зберегти міцні партнерські відносини, які є надзвичайно важливими для обох країн, особливо в умовах триваючої російської агресії.
