Інститут вивчення війни (ISW) повідомляє про розширення територіальних цілей Російської Федерації в Україні, які виходять за межі вимог щодо виведення українських військ з Донецької області.
Згідно зі звітом ISW, заступник керівника Офісу Президента Павло Паліса зазначив, що російські війська мають амбітні плани на 2026 рік і далі. Однак, станом на квітень 2026 року, передумов для суттєвих змін на лінії фронту на оперативному рівні не створено, і російські сили не мають достатньо ресурсів для реалізації таких планів.
Плани Росії на 2026 рік і далі:
- Захоплення решти Донецької області.
- Активізація зусиль у прикордонній зоні Дніпропетровської та Запорізької областей.
- Створення буферної зони вздовж північного кордону в Харківській, Сумській та Чернігівській областях.
- Створення умов для захоплення всієї Запорізької та Херсонської областей.
- Окупація Миколаївської та Одеської областей у довгостроковій перспективі.
- Створення буферної зони на південному заході Вінницької області з території Придністров’я.
Аналітики ISW підкреслюють, що російським силам бракує наступальних спроможностей для досягнення будь-якої з цих цілей. Раніше Паліса заявляв про плани Росії захопити оперативно значущу територію Донецької області до 1 вересня 2025 року, решту Херсонської області та буферну зону на півночі та півдні України до кінця минулого року, а також усі землі на схід від річки Дніпро на півночі та сході України та більшу частину Миколаївської та Одеської областей до кінця 2026 року.
«Станом на квітень 2026-го російські сили не змогли виконати жодної із заявлених оперативних цілей і досі не змогли відновити оперативний маневр на полі бою, що було б необхідною умовою для здійснення оперативно значущих проривів, необхідних для досягнення мети», — наголошують в ISW.
Фахівці з ISW зазначають, що заяви Офісу Президента узгоджуються з давньою оцінкою ISW про експансивні територіальні цілі Російської Федерації в Україні. Кремль регулярно сигналізує про ширші територіальні вимоги, стверджуючи про «потребу» створити буферну зону на півночі України, встановлюючи умови для подальшої вимоги до Києва поступитися частиною або всією цією територією, особливо в областях, де російські війська мають мінімальну присутність.
Кремлівські чиновники посилаються на концепцію «Новоросії», що виправдовує територіальні амбіції на сході та півдні України, простягаючись за межі Криму та незаконно анексованих областей. Заявлене бажання Росії розширити буферну зону на Вінницьку область узгоджується з ширшою риторичною схемою претензій на територію України за межами Донбасу.
Військові експерти, як Сергій Грабський, висловлюють сумніви щодо можливості реалізації Росією цих планів, зокрема щодо буферної зони з боку Придністров’я, через брак реальних спроможностей та ймовірність прямого бойового зіткнення з українськими підрозділами.
