У Чорнобильській зоні відчуження, серед руїн старих покинутих будинків, було зафіксовано появу сарни європейської. Ця подія стала свідченням того, як природа поступово повертає своє, заповнюючи простір, де колись панувала тиша.
Про це повідомив Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. “Там, де люди пішли, природа знову бере своє: обережний крок, насторожений погляд і життя повертається туди, де колись панувала тиша”, – йдеться в повідомленні.
Про сарну європейську
Сарна європейська (Capreolus capreolus) – це невелика, витончена тварина з коротким тулубом, довгими вухами та майже непомітним хвостом. В теплу пору року її шерсть має рудуватий відтінок, а взимку стає сірою. Характерною ознакою є світла пляма під хвостом, так зване “дзеркало”. Самці мають невеликі роги з кількома відростками, тоді як самиці – безрогі.
Цей вид поширений на значній території Європи, а також у частині Азії. В Україні сарни трапляються у світлих лісах, на узліссях, галявинах і навіть у лісостепових зонах. Вони активні переважно вранці та ввечері, а вдень ховаються у густій рослинності.
Харчування та спосіб життя
Основу раціону сарн становлять трав’янисті рослини, а також пагони дерев і кущів. Взимку тварини можуть живитися хвоєю молодих сосен.
Відомо, що сарни добре плавають і здатні долати значні відстані під час сезонних переміщень. Попри здатність до міграцій, більшість популяцій є осілими. Влітку сарни тримаються невеликими групами або поодинці, а восени можуть об’єднуватися в більші стада. Період гону припадає на серпень-вересень.
Вагітність у самиць має особливість – тривалий латентний період, коли розвиток ембріона тимчасово призупиняється.
Природні вороги
Серед природних ворогів сарни – вовки та рисі, а на молодняк можуть полювати лисиці. У природі ці тварини живуть у середньому до 12 років.
Поява сарни в Чорнобильській зоні є ще одним підтвердженням стійкості та здатності природи до відновлення, навіть у місцях, що колись були зруйновані людською діяльністю.
