Час для Путіна визначитися: Україна, США та ЄС посилюють тиск, поки Росія вдається до ядерних погроз.
Чи готові Сполучені Штати та Європейський Союз змусити Росію сісти за стіл переговорів? Поки що ситуація залишається напруженою, адже Москва продовжує вдаватися до брязкання ядерною зброєю, а Київ демонструє успіхи на полі бою та завдає відчутних ударів по російській інфраструктурі. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц чітко заявив: час для Володимира Путіна нарешті визначитися щодо пропозиції Президента України Володимира Зеленського про переговори. Але чи означають останні події неминучу поразку Росії? Експерти застерігають: паливна криза та успішні українські удари – це ще не кінець війни.
Західний тиск зростає: від “формули Анкориджа” до реальних санкцій.
Ще зовсім нещодавно, світ спостерігав за тим, як Дональд Трамп висловлював думку, що Україна програє війну і повинна поступитися територіями, як того вимагає Путін за так званою “формулою Анкориджа”. Європа, хоч і мовчазно, але погоджувалася з цією ідеєю, але з одним ключовим уточненням: заморожування війни має відбутися по фактичній лінії фронту. Ця позиція збігалася з пропозицією Президента Зеленського – “стоїмо там, де стоїмо”.
Проте, адміністрація Трампа, зайнята тривалим конфліктом з Іраном, здавалося, відійшла від активної участі в переговорах між Америкою, Україною та Росією. Держсекретар Марко Рубіо тоді констатував, що переговори зайшли в глухий кут. Хоча, як показує час, ці переговори були приречені з самого початку, адже Кремль, схоже, просто тягнув час, а США прагнули будь-що домовитися з Росією, навіть ціною потенційної капітуляції України.
Ситуація кардинально змінилася. США, вийшовши з конфлікту з Іраном далеко не переможцем, значно похитнули свої позиції на міжнародній арені. На противагу цьому, Україна демонструє вражаючі успіхи на полі бою. Наші “далекобійні санкції” та ефективні удари по російській інфраструктурі вже зривають кришки з нафтових резервуарів агресора.
Успіхи України: удари по НПЗ та паливна криза в Росії.
За інформацією Reuters, Московський нафтопереробний завод (НПЗ), який минулого тижня зазнав удару українськими дронами, не зможе відновити переробку протягом щонайменше шести місяців. Це означає, що гострий дефіцит пального в Росії зберігатиметься щонайменше до вересня, а можливо, й довше. Це вже відчувається на власній шкурі росіянами: водії штовхають машини до заправок, сплять у чергах за пальним і масово діляться в соцмережах своїми “щирими” здивуваннями щодо дефіциту бензину та космічних цін.
Міністр оборони України Михайло Федоров попереджає, що Крим перетворюється на “острів смерті” через постійні удари дронів, які ізолюють півострів. Паливна криза, що почалася в Криму місяць тому, вже охопила всю Росію – колишню “країну-бензоколонку”.
Зміна риторики: Трамп визнає успіхи Зеленського, а в Кремлі знову погрожують.
На тлі цих подій, настрій у світі змінюється. Еммануель Макрон заявив, що Дональд Трамп змінив свою думку щодо війни Росії проти України, і США більше не є нейтральним посередником. Американці підтвердили це у спільній заяві саміту “Сімки”. Французький президент також наголосив, що Трамп, який приїхав на G7, вважаючи, що Україна програє, змінив свою думку, побачивши, що Росія не дотримується своїх зобов’язань.
Днями Трамп, відповідаючи на запитання журналіста, чи перемагає Зеленський у війні, визнав: “Що ж, у нього все досить добре. Як не крути, він непогано справляється. Принаймні він тримається”.
Водночас, на екстреному засіданні Радбезу ООН, заступник постійного представника США при ООН Ден Генрі наголосив, що “час не на боці Москви”, тому Росія повинна укласти угоду.
Відповідь Кремля: звинувачення та ядерні погрози.
У Кремлі на це реагують бурно. Помічник Путіна Юрій Ушаков та глава МЗС РФ Сергій Лавров заявили, що Сполучені Штати зрадили “дух Анкоріджа”. Марко Рубіо відповів на ці звинувачення, зазначивши, що на Алясці була лише пропозиція, але не угода. Лавров, у свою чергу, назвав заяву Рубіо “не дуже витонченою”, стверджуючи, що якщо одна сторона виклала свої пропозиції, а інша погодилася, то говорити про відсутність згоди “виходить якось не дуже витончено”.
Йдеться про саміт Трампа та Путіна на Алясці, де, за словами Зеленського, “було пообіцяно вирішення якихось речей, які стосуються України та Європи”. Кремль називає це “духом/формулою Анкоріджа”, під чим, як неодноразово писав ТСН.ua, Путін розуміє згоду Трампа на територіальні поступки з боку України в обмін на початок переговорів. На безумовне припинення вогню Москва навідріз відмовлялася.
Європа готується, Росія брязкає зброєю.
Генсек НАТО Марк Рютте повідомив, що Марко Рубіо, Стів Віткофф та Джаред Кушнер працюють над укладанням мирної угоди, але це можливо лише за умови, якщо Путін справді готовий долучитися. Поки що очільник Кремля продовжує повторювати свої максималістські вимоги.
Примітно, що останніми тижнями прихильники жорсткої лінії у Кремлі закликають Путіна розглянути можливість використання тактичної ядерної зброї. Варто нагадати, що перед поразкою росіян на Харківщині та Херсонщині восени 2022 року Москва активно лякала адміністрацію Байдена застосуванням ядерної зброї, щоб зменшити допомогу Україні.
Чи є паливна криза ознакою поразки?
Експерт Мюнхенської безпекової конференції Ніко Ланге наголошує, що паливна криза в Криму – це ще не поразка Путіна. Він вважає, що Путін може використати цю кризу на користь свого режиму, звинувачуючи “злих українців”. “Українські удари по Криму є частиною стратегії, щоб створити Путіну багато проблем одночасно і по можливості дестабілізувати його режим, щоб він був змушений піти на серйозні переговори”, – пояснює Ланге.
Проте, за словами президента Центру глобалістики “Стратегія XXI” Михайла Гончара, у липні ми можемо спостерігати дуже цікаві явища, особливо в Москві та столичному регіоні, адже комерційні запаси нафтових компаній не безкінечні.
40-денна операція СБУ та заклик до переговорів.
На цьому тлі, Президент Володимир Зеленський затвердив 40-денну операцію Служби безпеки України, спрямовану на вплив на Росію заради спонукання до закінчення війни. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також закликав Путіна нарешті погодитися на відновлення переговорів, нагадавши, що єдиною умовою було проведення зустрічі не в Москві, від чого Кремль відмовився.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна підкреслює, що Європа має посилювати тиск на Путіна і не втрачати момент.
Висновок:
Ситуація навколо переговорів з Росією залишається надзвичайно складною. З одного боку, Україна демонструє військові успіхи та завдає відчутних ударів по російській економіці. З іншого боку, Росія продовжує вдаватися до ядерних погроз та використовує будь-які можливості для поширення своєї пропаганди. США та ЄС посилюють тиск, але чи буде цього достатньо, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів на умовах, прийнятних для України, покаже лише час. Ми спостерігаємо за грою на виснаження, де кожен удар, кожен дипломатичний крок має вирішальне значення.
