Україна успішно переносить війну на територію Російської Федерації, але російська влада уникає відкритого визнання цього факту. Замість того, щоб готувати населення до можливих загроз, чиновники намагаються применшити масштаби конфлікту, використовуючи евфемізми та замовчуючи удари по критичній інфраструктурі. Це призводить до того, що росіяни залишаються без належних засобів захисту, таких як сирени та бомбосховища.
Згідно з матеріалом The New York Times, попри зростаючу кількість атак українських дронів на російській території, Кремль активно працює над тим, щоб приховати реальні наслідки війни від власного населення. Це спостерігається як у випадку з дефіцитом пального, коли чиновники звинувачують «незаплановане технічне обслуговування на нафтопереробних заводах», так і у фінансовій сфері, де голова центрального банку Росії говорить про «структурну трансформацію економіки», фактично маючи на увазі мілітаризацію.
Як зазначає видання, президент РФ Володимир Путін роками створював інформаційний «психологічний щит», ізолюючи суспільство від наслідків війни. Однак, зі зростанням частоти атак, розрив між офіційною риторикою та реальною ситуацією стає дедалі очевиднішим для пересічних росіян.
Ігнорування та викривлення фактів
Президент Путін протягом кількох днів не згадував про масовану атаку дронами на Москву 18 червня, коли Україна застосувала майже 200 безпілотників. Він також не коментував заяви української сторони про наміри перетворити Крим на острів. Натомість, виступаючи 18 вересня, Путін звинуватив Захід у прагненні «дестабілізувати суспільство, створити невизначеність щодо дій російських збройних сил» за допомогою цих ударів.
Іншим прикладом приховування реальності є ситуація з дефіцитом пального, який спостерігається у 56 регіонах Росії. Хоча Путін спочатку ігнорував цю проблему, згодом він був змушений визнати її, заявивши про необхідність «системних заходів, що відповідають масштабу поточних викликів». Попри це, авторка матеріалу наголошує, що Путін публічно не доручив посадовцям підготувати укриття чи системи раннього попередження.
Відсутність захисту та заплутана комунікація
У містах Котельники та Люберці (Підмосков’я), які зазнали атак безпілотників у середині червня, влада заявила про відмову розголошувати розташування бомбосховищ та не використовувати сирени. Причиною цього названо відсутність формального воєнного стану в країні. Інформацію обіцяють оприлюднити лише у разі «мобілізації та у воєнний час». Натомість, громадянам пропонують ознайомитися з PDF-файлом на урядовому сайті, що містить інструкції щодо дій у разі атаки дрона.
Аналогічна ситуація спостерігається і в інших регіонах. В Башкортостані, після атак на нафтопереробні заводи, адміністрація вирішила не завжди вмикати сирени, щоб уникнути стресу у населення. У Краснодарському краї, після атаки на великий нафтопереробний завод, внаслідок роботи російської ППО загинула одна людина. При цьому, Росія тоді сама атакувала Україну вісьмома ракетами та 142 безпілотниками.
Громадяни у соціальних мережах висловлюють шок через офіційні заяви про невикористання сирен чи відмову облаштовувати укриття. Деякі скаржаться на те, що попередження надходять занадто пізно або не надходять взагалі.
Евфемізми як інструмент контролю
Олександра Архіпова, викладачка та наукова співробітниця з соціальних наук у Вищій нормальній школі в Парижі, вважає, що применшення небезпеки та використання евфемізмів для обговорення атак дронів та економічних проблем є «виявом послуху» Володимиру Путіну. Вона наводить приклади таких термінів, як «хлопки» замість «вибух», «позбавлений життя» замість «вбитий» та «повітряна ціль» замість «дрон».
Російська політична влада зараз зосереджена лише на картинках у новинах. Вони не хочуть «створювати величезну паніку, яку потім можуть показати місцеві новини, а потім — федеральні, де натовпи плачуть і бігають вулицями».
— Олександра Архіпова
За її словами, російські чиновники та державні ЗМІ часто вдаються до заплутаних та оманливих формулювань. Наприклад, магазини, що закрилися через санкції, залишали таблички «закрито з технічних причин». Федеральне агентство повітряного транспорту Росії повідомляє про «коригування розкладу» в аеропортах, коли насправді затримки викликані атаками безпілотників. Термін «фактичний розклад» використовується для того, щоб уникнути згадок про атаки. Архіпова називає такий підхід «нейтралізацією» — навмисною двозначністю, яка дозволяє людям розуміти, що відбувається щось незвичайне, але не дає їм повної картини.
Наслідки для пересічних громадян
Нестача достовірної інформації безпосередньо впливає на повсякденне життя росіян. 25-річна Марія з Рязані розповіла, як через невідомий затор, спричинений ударом безпілотника, дорога до центру зайняла вдвічі більше часу. В новинах інформації про причину не було, її отримала лише від таксиста.
«Дрони стали своєрідним табу».
— Марія (ім’я змінено на прохання)
Після цього випадку, за її словами, вона майже перестала стежити за новинами.
Позиція влади та майбутні перспективи
Тетяна Станова, старший науковий співробітник Центру Росія — Євразія Карнегі, вважає, що розрив між тим, що бачать громадяни, і тим, що їм повідомляє влада, стає проблемою для Кремля. Однак, на її думку, це навряд чи похитне контроль влади. Станова припускає, що якщо атаки триватимуть, Кремль використає їх для посилення антизахідних та антиукраїнських настроїв, а також як привід для подальшої ескалації.
Нагадаємо, що раніше Путін відкинув дві українські пропозиції щодо припинення війни, підтвердивши намір Росії продовжувати наступ та прагнення до захоплення нових територій. Інститут вивчення війни вважає, що така позиція свідчить про готовність Росії продовжувати війну силовим шляхом, а не через переговори.
