Ситуація, що склалася у справі №755/19347/23 про поділ майна подружжя, привернула увагу юристів через потенційні ризики для прав кредиторів. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій можуть сформувати новий прецедент, що вплине на бізнес-середовище та інвестиційний клімат в Україні.
Правова невизначеність статусу ФОП
Законодавство України досі не містить чіткого визначення правового статусу фізичної особи-підприємця (ФОП). Згідно зі статтею 50 Цивільного кодексу України, підприємець виступає як самостійний суб’єкт господарювання, наділений правом отримувати кредити, укладати договори, вести облік та сплачувати податки. Водночас, ФОП залишається звичайною фізичною особою. З моменту втрати чинності Господарським кодексом України у серпні 2025 року, ця правова невизначеність лише посилилася, що робить справу №755/19347/23 особливо резонансною.
Специфіка справи №755/19347/23
У цій справі, суди першої та апеляційної інстанцій поділили майно між колишнім подружжям порівну, проте боргові зобов’язання залишили виключно за фізичною особою-підприємцем. Відповідачка надала документи, що мали підтвердити джерела походження коштів та їх використання у підприємницькій діяльності. Це включало податкову звітність, бухгалтерські документи, висновки судово-економічної експертизи, договори позики та документи про рух коштів. Позивач, навпаки, заперечував наявність позикових зобов’язань та вказував на технічні неточності у документах.
Аргументи суду та позиція юристів
Юристи зазначають, що суд не врахував надані відповідачкою докази. Ключовим аргументом стало відсутність оригіналів договорів позики, які, за матеріалами справи, були викрадені у 2024 році. Крім того, результати судово-економічної, графологічної та технічної експертиз не були покладені в основу рішення.
Окрема увага приділяється постанові Київського апеляційного суду від 2 червня 2026 року, яка стверджує, що сама по собі наявність виручки ФОП та позикових коштів не доводить використання саме цих коштів для придбання спірного майна.
Потенційні ризики для кредиторів
Найбільшу дискусію викликає той факт, що жодна із судових інстанцій не розглядала питання пропорційного розподілу боргових зобов’язань. Юристи вважають, що це може створити механізм, за якого активи переходять у власність обох членів подружжя, тоді як зобов’язання перед кредиторами залишаються виключно за ФОП. Цей підхід, якщо він буде закріплений судовою практикою, може використовуватися для виведення ліквідних активів з-під можливого стягнення.
Такі ризики стосуються не лише банків чи фінансових установ, але й звичайних кредиторів — постачальників, покупців товарів, замовників робіт і послуг. Правова визначеність у питаннях співвідношення активів і боргових зобов’язань є критично важливою для ділового середовища та інвестиційного клімату.
Вплив на інвестиційну привабливість України
Як свідчать результати дослідження Dragon Capital, недовіра до судової системи залишається одним із головних факторів, що стримують іноземні інвестиції в Україну. Відсутність чітких правил та потенційна можливість виведення активів під прикриттям судових рішень лише посилюють цю проблему. Якщо хоча б 20% з близько 2,1 мільйона ФОП в Україні скористаються подібними схемами, це може суттєво похитнути економіку країни та зруйнувати довіру іноземних кредиторів.
Недовіра до судової системи та відсутність незалежності судів стабільно посідають перше місце серед ключових перешкод для іноземних інвесторів в Україні, випереджаючи навіть проблему побутової та системної корупції.
Роль Верховного Суду
Остаточну правову оцінку справі №755/19347/23 має надати Верховний Суд. Його висновки визначатимуть подальшу судову практику та можуть вплинути на розв’язання подібних спорів у майбутньому. Важливо, щоб рішення Верховного Суду забезпечило правову визначеність та захист прав усіх учасників цивільних правовідносин, включаючи кредиторів.
