Економіка Російської Федерації відчуває наслідки мілітаризації, що призводить до стрімкого падіння рівня життя. Росіяни змушені дедалі частіше економити навіть на базових потребах, зокрема на їжі та одязі.
Масштабне зубожіння російського населення
Повномасштабна війна Російської Федерації проти України, яку керівництво Кремля намагається подати внутрішній аудиторії як «структурну трансформацію», спричинила масштабне зубожіння російського населення. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, мілітаризація економіки призвела до стрімкого падіння рівня життя в країні. Свіжі соціологічні дані, отримані від агенцій Prognosis та Shopper’s, підтверджують критичні зміни у споживчій поведінці росіян.
Економія на харчуванні: тривожна статистика
Наразі 34% громадян РФ змушені економити на харчуванні. Ще 47% росіян робили це і раніше. Таким чином, загалом 81% росіян економить на продуктах, що є прямим наслідком війни.
Це явище зумовлене стагнацією реальних доходів на тлі значних бюджетних витрат на армію, а також паливною кризою, зростанням тарифів на житлово-комунальні послуги та дефіцитом імпортних товарів.
Зростання цін на базові продукти
Найбільше зростання цін торкнулося базового продовольчого кошика. Такі продукти, як м’ясо, свіжа риба та сезонні овочі, стають недоступними для значної частини російського населення.
За офіційною статистикою Росстату, річна інфляція на яловичину та огірки вимірюється двозначними цифрами. Водночас споживачі відзначають різке подорожчання фруктів і молочних продуктів.
Росіяни змушені масово переходити на більш бюджетні сурогати та відмовлятися від солодощів чи фруктів у несезон.
Криза на непродовольчому ринку та в сфері послуг
Крім продовольчого ринку, криза охопила й непродовольчий сектор та сферу послуг. На одязі тепер економить ще 28% росіян, доповнюючи 54% тих, хто робив це раніше.
Росіяни надають перевагу дешевим китайським підробкам на маркетплейсах або відмовляються від оновлення гардеробу, що роблять 43% опитаних.
Крім того, 61% опитаних припинили відвідувати ресторани та кафе, а 39% відмовилися від купівлі готової кави. Ще 28% росіян почали брати готову їжу з собою в контейнерах.
Маніпуляції суспільною думкою
Водночас російські пропагандистські ресурси формують специфічне сприйняття ситуації. Фінансові труднощі інтерпретуються для простих росіян з екранів телевізорів як «особистий провал» та невміння заробляти кошти. Більшість громадян не пов’язує падіння рівня життя з санкціями, ізоляцією чи агресивною політикою Кремля.
В умовах дефіциту іноземних інвестицій та низької продуктивності праці фінансування війни в Україні відбувається коштом добробуту цивільного населення.
Скорочення авіасполучення
До початку літа 2026 року кількість країн, куди можна вилетіти з російських аеропортів прямими рейсами, скоротилася до 31–32, що приблизно на чверть менше, ніж узимку. Росіяни порівнюють цю ситуацію з періодом «залізної завіси», адже у 1980-х роках СРСР мав авіасполучення з 80–100 країнами, а частина нинішніх закордонних напрямків тоді вважалася внутрішніми рейсами.
Скорочення маршрутів пов’язане не лише із санкціями, а й із сезонністю, конфліктами на Близькому Сході, проблемами з пальним та політичними кризами. Через це досі не відновлено польоти до Саудівської Аравії, Кувейту, Бахрейну, Алжиру, Венесуели та на Кубу.
Наразі для росіян доступні трохи більше ніж 30 напрямів, серед яких пострадянські республіки, країни Азії, Близького Сходу, а також Сербія, Марокко, Ефіопія тощо. Реально затребуваними залишаються близько 15 маршрутів.
Війна торкнулася і території Росії
Масована атака українських дронів на територію Росії призвела до вибухів на стратегічних заводах у Дубні та зупинки роботи летовищ у Московській області. Жителів Сумщини попередили про запровадження аварійних відключень світла.
Путін опинився у складному становищі через розв’язану ним війну, яка перейшла на власну територію.
