
Центр стратегічних та міжнародних навчань (CSIS) представив детальний аналіз ситуації на фронті в Україні, який демонструє значне сповільнення російського наступу та суттєві зміни у співвідношенні втрат сторін. Ці зміни, на думку аналітиків, значною мірою зумовлені ефективним використанням українських дронів, включно з технологіями штучного інтелекту (ШІ).
Зміна співвідношення втрат та темпів наступу
За даними CSIS, у першій половині 2026 року співвідношення втрат між Росією та Україною досягло майже 8:1 на користь України. Це суттєво відрізняється від показників попередніх періодів повномасштабного вторгнення, коли це співвідношення коливалося в межах від 2:1 до 3:1.
Середньомісячні втрати російської армії перевищили 30 000 осіб, що значно випереджає темпи мобілізації у РФ, які становлять близько 27 000 осіб щомісяця. Це створює серйозні виклики для російського військового потенціалу.
Наземні наступальні операції російських військ фактично зайшли у глухий кут. Просування окупаційних військ є одним із найповільніших у військовій історії за останнє століття. Зокрема, зафіксовано такі темпи просування:
- Район Костянтинівки: у середньому 50 метрів за добу.
- Район Покровська: у середньому 70 метрів за добу.
- Слов’янський напрямок: у середньому 90 метрів за добу.
Навесні 2026 року загальна площа контрольованих Росією територій зменшилася. Протягом квітня та травня російські сили зафіксували чистий від’ємний результат — втратили приблизно на 400 квадратних кілометрів більше, ніж змогли захопити.
Ключові цілі Росії та сучасні напрямки бойових дій
На думку аналітиків CSIS, ключові цілі Володимира Путіна залишаються незмінними: підрив авторитету НАТО, підпорядкування України через пряму анексію або встановлення маріонеткового режиму, а також послаблення Європейського Союзу.
Наразі бойові дії зосереджені на кількох ключових напрямках:
- Північ Сумщини.
- Схід Харківщини.
- Північний захід Донеччини.
- Північні райони Запорізької та Херсонської областей.
Станом на літо 2026 року, РФ контролює близько 20% території України, включно з територіями, захопленими до 2022 року.
Тактика виснаження та українська перевага в повітрі
Ворог використовує тактику виснаження української протиповітряної оборони (ППО), намагаючись постійно створити дефіцит ракет. Водночас російські сили вдосконалюють системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) та дрони. Російський центр передових безпілотних систем «Рубікон» активно атакує українських операторів дронів та логістичні центри.
Збройні Сили України у 2026 році перехопили ініціативу в повітрі, реалізувавши стратегію класичної повітряної ізоляції за допомогою ракет та дронів дальнього радіуса дії. Це включало удари по Москві, Санкт-Петербургу та авіабазі «Українка».
Внаслідок цієї кампанії Чорноморський флот РФ фактично виведений з ладу, а нафтопереробні спроможності Росії суттєво підірвані.
Загальні втрати сторін
За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), сукупні втрати російської армії, що включають загиблих, поранених та безвісти зниклих, перевищили позначку 1,4 мільйона осіб. Кількість ліквідованих російських окупантів становить від 400 000 до 450 000 осіб.
У 2026 році щомісячні втрати ворога коливаються в межах 30 000 — 34 000 військових. Це безпрецедентний показник для будь-якої великої держави з часів Другої світової війни. Росія втратила в Україні вчетверо більше солдатів, ніж США в усіх своїх військових конфліктах після 1945 року сукупно.
За підрахунками CSIS, від початку повномасштабної війни до кінця червня 2026 року Україна могла втратити 525–625 тисяч військових пораненими та зниклими безвісти. Кількість загиблих українських військових оцінюється в 125–150 тисяч.
Сумарні втрати РФ та України перевищили 2 мільйони людей.
Аналіз темпів просування та нова тактика РФ
Літній наступ російської армії у 2026 році не приніс Кремлю очікуваних оперативних успіхів. За даними аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), у червні темпи просування військ РФ впали до 1,01 кв. км на добу, тоді як у червні 2025 року цей показник перевищував 16 кв. км на добу.
Швидкість просування окупантів неухильно знижується з листопада попереднього року. За понад рік вони так і не змогли перейти до маневреної війни, а їхні спроби штурму мають лише повільний «повзучий» характер.
Водночас Силам оборони України з початку 2026 року вдалося деокупувати понад 670 квадратних кілометрів території.
Російське командування намагається розширити зону бойових дій, створюючи нові обмежені ділянки наступу на прикордонні Харківської та Сумської областей. За даними аналітиків ISW та речника 14-го армійського корпусу полковника Віталія Саранцева, окупанти просуваються у напрямку Козачої Лопані. Головна мета цієї нової тактики — зв’язати українські сили на півночі та полегшити власне просування.
Для цього ворог регулярно здійснює обмежені транскордонні атаки у раніше неактивних районах. Такі дії спрямовані на створення інформаційного ефекту та відволікання українських резервів.
