Польща розкритикувала закон про Український національний пантеон: Варшава згадує Бандеру та Волинь

Польща розкритикувала закон про Український національний пантеон: у Варшаві згадали Бандеру і Волинь — Світ

В Україні нещодавно було ухвалено закон про створення Українського національного пантеону. Ця подія викликала різку критику з боку польської влади. Голова Канцелярії президента Польщі Збіґнєв Боґуцький зробив заяву, яка стосується постаті Степана Бандери, трагічних подій на Волині та загальних відносин між двома країнами.

Закон про Національний пантеон: контекст

Законопроєкт про Український національний пантеон був ініційований президентом України Володимиром Зеленським. Його метою є створення меморіального комплексу, призначеного для вшанування борців за незалежність України. Під час представлення законопроєкту глава держави наголосив на суверенному праві України самостійно визначати своїх героїв.

Ніхто і ніколи не буде наказувати нам, як жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати.

— Володимир Зеленський

Польська реакція: критика та занепокоєння

Після ухвалення закону польська сторона виступила з гострою критикою. Збіґнєв Боґуцький, коментуючи ситуацію, зазначив, що хоча Україна має суверенне право ухвалювати власні закони, деякі рішення можуть негативно впливати на двосторонні відносини.

За його словами, вшанування Степана Бандери та діячів, яких у Польщі вважають відповідальними за Волинську трагедію, суперечить європейським цінностям і лише загострює історичні суперечності між країнами.

Прославлення Бандери та злочинців, які вчинили геноцид на Волині та у Східній Малопольщі, — це не шлях до західного світу, спільних європейських і трансатлантичних цінностей.

— Збіґнєв Боґуцький

Боґуцький також наголосив, що Варшава не має наміру змінювати свою позицію щодо історичної пам’яті.

Польща та президент Республіки Польща ніколи з цим не погодяться. Голос жертв і досі лунає, і його не може заглушити голос бандерівців.

— Збіґнєв Боґуцький

Очільник Канцелярії президента Польщі назвав дії української сторони «конфронтаційними» та висловив переконання, що вони не сприяють розвитку партнерських відносин.

Історична пам’ять: чутливе питання

Тема історичної пам’яті залишається одним із найчутливіших питань у відносинах України та Польщі. Останніми роками дискусії точаться навколо оцінки діяльності Української повстанської армії, Волинської трагедії, проведення ексгумацій польських жертв на території України та вшанування діячів українського визвольного руху.

Додаткове напруження викликали й заяви нинішнього президента Польщі Кароля Навроцького. Раніше, ще будучи головою польського Інституту національної пам’яті, він називав українську Галичину терміном «Східна Малопольща». Українські історики розкритикували таку риторику, наголосивши, що цей термін має політичне походження та використовувався міжвоєнною Польщею для інтеграції українських земель у польський історичний наратив.

Новий закон про Український національний пантеон був ухвалений на тлі цих тривалих історичних дискусій, які й надалі залишаються одним із найскладніших питань українсько-польського діалогу.

«Ця нагорода — як хабар»: мати загиблого Героя з Волині пояснила, чому відмовилася від ордена сина

Мати загиблого Героя з Волині пояснила, чому відмовилася від ордена сина: “Це як хабар”

У справі замаху на бізнесмена в Монако стався неочікуваний поворот: що з’ясувало слідство

Неочікуваний поворот у справі нападу на українського бізнесмена в Монако: слідство встановило підозрювану