Судове засідання Вищого антикорупційного суду

3 липня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розглянув клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) щодо обрання запобіжного заходу народному депутату України Миколі Тищенку. Перед засіданням політик заявив про нібито сфальсифіковану справу та відкинув усі обвинувачення.

Прокурори САП просили обрати Тищенку запобіжний захід у вигляді застави у 19 мільйонів гривень. Однак сторона захисту наполягала на відмові у задоволенні клопотання взагалі, закликаючи суд обрати менш суворий захід.

Рішення суду та позиція сторін

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід народному депутату Миколі Тищенку у вигляді застави в розмірі 10 мільйонів гривень. Микола Тищенко має 5 днів на внесення цієї застави.

Зі свого боку, сторона обвинувачення наполягала на арешті парламентаря, просячи про тримання під вартою з альтернативою застави у понад 19 мільйонів гривень.

Захист нардепа клопотав про більш м’який запобіжний захід, зокрема, у вигляді поруки. Про готовність підтримати колегу заявили й декілька народних депутатів: Євген Яковенко, Олег Воронько, Георгій Мазурашу, Валерій Гнатенко та Василь Німченко. Взяти Тищенка на поруки також виявив бажання заступник голови ГО ветеранів АТО «Повітряний патруль» Олександр Сутко.

Пред’явлені обвинувачення та хід розслідування

За даними слідства, протиправна діяльність розпочалася минулого року. Сторона обвинувачення стверджує, що у липні 2023 року Тищенко почав активні дії з втручання та вимагав 1 мільйон доларів за «розв’язання питання» з кол-центрами. Наприкінці місяця правоохоронці офіційно висунули претензії депутату.

29 червня НАБУ і САП повідомили Миколі Тищенку про підозру у вимаганні неправомірної вигоди, легалізації грошей та внесенні недостовірних відомостей до декларації.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднила деталі розслідування. За даними слідства, з 1 липня 2023 року політик розпочав активне втручання у діяльність нелегальних офісів. Він подавав заяви до поліції, ініціював обшуки та публікував відеоматеріали в мережі. Лише за три тижні серпня депутат залишив 19 повідомлень на лінію «102».

За версією обвинувачення, цю активність нардеп використовував для вимагання неправомірної вигоди у представників ринку, зокрема у підприємця Левченка. Загальна сума хабарів, яку фігурант озвучив під час переговорів, в еквіваленті перевищує 51 мільйон гривень. Депутат вимагав як разові виплати за блокування конкретних конкурентів, так і щомісячну «абонплату» за невтручання у роботу підконтрольних об’єктів. Діяльність Тищенка припинилася 23 серпня 2023 року з незалежних від нього обставин, тому гроші він отримати не встиг.

Свідчення та докази

Свідок Андрій Ляшок під час допиту підтвердив факти знайомства з політиком та передачі йому значних сум готівки під виглядом благодійної допомоги у 2022 році.

Інший свідок надав слідству записи телефонних розмов із нардепом, де той, користуючись статусом члена Тимчасової слідчої комісії (ТСК), пропонував «розв’язувати питання» з силовиками та судами за завуальовані суми: «один большой» ($1 млн), «50 евреев» (€50 тис.) чи «50 цветов» ($50 тис.).

Якщо все вийде, всі будуть задоволені і буде розуміння, то побудуємо цілий батальйон і по всій країні вичистимо. Я збудую спеціальне ДФТГ. І просто треба буде фінансувати ДФТГ. Десь приблизно у нас є 300-400 людей.

— Микола Тищенко

Згідно зі свідченнями Ляшка, Микола Тищенко вихвалявся, що може припинити діяльність «будь-якого кол-центру», а за наявності коштів зможе створити свій батальйон, який змінить ринок кол-центрів по всій країні.

В іншому фрагменті розмов, докази яких Ляшко добровільно передав НАБУ, йшлося про те, що Тищенко заявляв про необхідність «медійної підтримки» та намір використовувати ТСК для врегулювання питань.

Потрібна велика константа, щоб закрити очі всім. Дуже високі ставки. Якщо хтось дізнається, я вдам, що нічого не знаю.

— Микола Тищенко

На записах розмов Тищенко також згадував про Малюка (ймовірно, ексочільника СБУ) та Семінського (ймовірно, нардепа від «Слуги народу»).

Позиція Миколи Тищенка

Перед початком засідання парламентер виступив із заявою, в якій відкинув усі обвинувачення. За словами Тищенка, кримінальне провадження проти нього нібито «сфальсифіковано наркокартелем», в інтересах якого, як стверджує депутат, діє Національне антикорупційне бюро України.

Також перед початком засідання Тищенко почав перераховувати законопроєкти, необхідні для виконання Україною вимог для вступу до ЄС. За словами Тищенка, саме ці законопроєкти посилять НАБУ, яке, на його думку, хоче «узурпувати владу».

Зв’язок з іншими справами

Нагадуємо, народному депутату Миколі Тищенку та експоліцейському Богдану Писаренку інкримінують незаконне позбавлення волі та перевищення повноважень через скандальний інцидент, що стався влітку 2024 року в середмісті Дніпра. Тоді за вказівкою нардепа група невідомих у формі та балаклавах затримала й побила колишнього бійця спецпідрозділу «Кракен» Дмитра Мазоху. Потерпілий ветеран вимагає суворого покарання для винних і наполягає на відправленні Тищенка до СІЗО.

У межах цієї справи суди Дніпра неодноразово переглядали запобіжні заходи для обвинувачених. Після початкового цілодобового домашнього арешту, призначеного в січні 2025 року, обмеження поступово пом’якшували.

Чергове засідання у справі розпочалося у лютому 2025 року, де планувалося дослідити протокол та відеозапис обшуку у квартирі нардепа. Богдан Писаренко прибув до зали суду особисто, тоді як Микола Тищенко, який раніше обурювався через призначення засідання на «день закоханих», не з’явився, пояснивши це необхідністю «працювати у Верховній Раді», та долучився до слухання через відеозв’язок.