Нова доповідь IISS: Систематична перевірка ППО НАТО з боку Росії
Аналітики Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) висунули тривожне припущення: Росія могла протягом 19 місяців систематично перевіряти ефективність протиповітряної оборони (ППО) країн-членів НАТО за допомогою безпілотників. Це дослідження, опубліковане виданням Financial Times, вказує на можливу скоординовану кампанію, спрямовану на виявлення слабких місць у європейській системі безпеки.
Масштабна кампанія чи окремі інциденти?
Інциденти з появою безпілотників були зафіксовані більш ніж у десяти країнах НАТО, а також в Ірландії. До цього часу багато з цих випадків розглядалися як поодинокі та локальні події. Однак, експерти IISS стверджують, що в сукупності ці інциденти свідчать про масштабну та добре сплановану операцію.
Автор доповіді, Чарлі Едвардс, пояснює:
Закономірність стає помітною, коли інциденти розглядаються в сукупності.
— Чарлі Едвардс
За його словами, Росія могла використовувати ці польоти для вивчення реакції союзників, збору інформації про критичну інфраструктуру та оцінки можливостей європейської ППО.
Роль “тіньового флоту”
Дослідження також звертає увагу на те, що поблизу місць появи дронів нерідко спостерігалися російські комерційні судна, зокрема танкери так званого “тіньового флоту”. Аналітики припускають, що ці судна могли відігравати ключову роль в операції, виступаючи як стартові майданчики для запуску безпілотників, ретранслятори сигналу або точки їхнього повернення. Один з таких танкерів був оглянутий Францією у 2025 році, але результати перевірки не були офіційно оприлюднені.
Виявлені цілі та вразливості
Безпілотники неодноразово фіксувалися біля стратегічно важливих об’єктів, включаючи:
* Військові авіабази
* Ядерні об’єкти
* Критична інфраструктура
Серед конкретних інцидентів, згаданих у доповіді, були:
* Тимчасове закриття аеропорту Копенгагена через появу дронів.
* Польоти над авіабазою Волкел у Нідерландах.
* Інциденти поблизу військових баз у Великій Британії, Франції, Німеччині, Бельгії та Нідерландах.
У деяких випадках безпілотники не були збиті через чинні правила застосування сили або потенційні ризики для цивільного населення. Експерти наголошують, що європейські системи ППО, переважно створені для протидії літакам та ракетам, можуть бути менш ефективними проти дешевих, малорозмірних безпілотників.
Багатогранність російських цілей
На думку авторів доповіді, Росія могла переслідувати одразу кілька цілей:
* Збір розвідувальної інформації про військові об’єкти.
* Перевірка швидкості реагування НАТО.
* Дослідження маршрутів військової логістики.
* Створення економічного та психологічного тиску.
Реакція Європи та прогнози
У відповідь на виявлені загрози європейські країни вже почали розширювати програми боротьби з безпілотниками та переглядати правила застосування сили для ефективнішої протидії таким загрозам.
Ці висновки збігаються з попередженнями США про можливі провокації з боку Росії на території Польщі, які можуть включати удари дронами або ракетами по критичній інфраструктурі. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також зазначав, що загроза для країн НАТО з боку Росії стає реальною в найближчі місяці.
Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації при РНБО, зауважив, що хоча Росія наразі не має ресурсів для повномасштабної війни проти Європи, ситуація може змінитися до 2028 року, якщо буде проведено додаткову мобілізацію.
