Провокативні заяви деяких польських політиків щодо України викликають серйозне занепокоєння, адже їхня риторика нагадує російські пропагандистські наративи. Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів тривожні паралелі, які не можна ігнорувати.
Дмитро Кулеба, колишній міністр закордонних справ України, висловив свою стурбованість щодо того, як окремі польські політики почали використовувати історичні терміни та формулювання, що дуже схожі на ті, які протягом тривалого часу використовує російська пропаганда. Ці заяви, на його думку, мають спільні риси з наративами, що поширюються з Кремля.
Однак, Кулеба чітко розмежував свою позицію, наголошуючи, що він не ставить знак рівності між державною політикою Польщі та діями окремих політиків. Мова йде про певну частину польського політичного спектру, а не про загальну позицію країни.
Тривожні паралелі
Під час свого виступу, Кулеба навів конкретні приклади, які викликають занепокоєння:
Коли я чую про східні креси („Малопольщу“), то чим це відрізняється від російського проєкту „Новоросія“? Коли я чую, що Львів — це польське місто, то чим це відрізняється від заяв про те, що Харків чи Одеса — російські міста? Коли Москва говорить про „денацифікацію“ України, а тепер про це починають говорити і в Польщі, це викликає серйозні запитання.
— Дмитро Кулеба
Ці паралелі демонструють, як певні висловлювання можуть бути інтерпретовані як відлуння російської агресивної риторики, яка спрямована на підрив українського суверенітету та територіальної цілісності.
Можливість для зміни курсу
Важливою відмінністю, яку підкреслив Кулеба, є можливість для Польщі змінити цей курс. На відміну від Росії, яка вперто дотримується своєї пропагандистської лінії, Польща, як демократична держава, має потенціал для перегляду своєї політики та риторики.
Реакція на українські дії
Ситуація загострилася після указу Президента України Володимира Зеленського від 26 травня про присвоєння почесного найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України. У відповідь, Президент Польщі Кароль Навроцький 29 травня заявив, що хоче позбавити Зеленського ордена Білого Орла, найвищої польської державної відзнаки, врученої йому у 2023 році. Навроцький розцінив цей указ Президента України як образу поляків.
Наступного дня, 20 червня, низка українських політиків та посадовців, включаючи голову Офісу президента Кирила Буданова, а також колишніх глав держави Леоніда Кучму, Віктора Ющенка та Петра Порошенка, публічно оголосили про відмову від своїх польських нагород.
Володимир Зеленський того ж дня офіційно відправив орден Білого Орла назад Президенту Польщі, оприлюднивши фотографії з відділення Нової пошти.
Наслідки для відносин
У Варшаві відкрито припускають, що подібні законодавчі кроки можуть суттєво погіршити відносини між країнами. Це також підштовхнуло польських представників у європейських інституціях до дзеркальних кроків.
Наприклад, фракція Європейських консерваторів та реформістів у Європейському парламенті офіційно подала пропозицію про проведення дебатів та подальше ухвалення резолюції на згадку про жертв «геноциду УПА».
Лідер польської партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський написав листа до своїх однопартійців, в якому знову висловився проти вступу України до Євросоюзу, допоки Київ не змінить свою історичну політику.
Очільника Канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького, Збіґнєва Богуцького, було внесено до бази сайту «Миротворець». Коментуючи питання Волинської трагедії та ставлення до постаті Степана Бандери, Богуцький заявив, що, на думку польської влади та значної частини суспільства, «прославлення Бандери та його послідовників» не відповідає європейським і трансатлантичним цінностям. Водночас він використав формулювання «Східна Малопольща» щодо західних регіонів України.
Ці події свідчать про складність українсько-польських відносин, де історичні питання та національні наративи відіграють значну роль. Важливо, щоб обидві сторони діяли з повагою до суверенітету одне одного та уникали риторики, яка може бути використана для розпалювання конфліктів.
