Переговори між Іраном та США, що проходили в пакистанському Ісламабаді, зайшли у глухий кут. Експерт з питань Близького Сходу, директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, аналізує причини фіаско та ризиковані сценарії, перед якими опинилася адміністрація США.
Основні причини невдачі
Головною причиною провалу експерт називає різний погляд сторін на власні позиції. Вашингтон сподівався, що тиск змусить Іран піти на поступки, тоді як Тегеран вважає себе стороною, яка вистояла. Іран продемонстрував здатність зберігати свою ядерну програму, контролювати Ормузьку протоку та реагувати на різних аренах.
Ядерна програма
Найскладнішим питанням є ядерна програма. США вимагали повного припинення збагачення урану, але Іран відмовився, вважаючи це питанням суверенітету. На даний момент ядерна програма залишається головним козирем Ірану.
Ормузька протока
США наполягали на повному відкритті протоки для комерційного судноплавства. Іран погодився лише на координований прохід, визнаючи свій контроль і право стягувати збори. Це фактично легітимізує поточний контроль Ірану над протокою.
Ракетна програма
США також вимагали обмеження ракетної програми Ірану, але Тегеран відмовився це обговорювати. Експерт вважає, що ракетна програма є єдиним реальним засобом стримування для Ірану після ударів по його ядерних об’єктах.
Ці три пункти є “червоними лініями” для Ірану, що робить ситуацію принципово відмінною від попередніх переговорів.
Ризиковані сценарії для США
- Продовження переговорів: Без зміни підходів вони приречені на провал.
- Відступ без угоди: Це підірве авторитет США як глобального регулятора.
- Ескалація: Найризикованіший шлях. Іран може розширити конфлікт, атакуючи Ізраїль, інтереси США та використовуючи хуситів для блокади Баб-ель-Мандебської протоки.
Ідея морської блокади, яку обговорював Дональд Трамп, малореальна. Вона може призвести до ударів по нафтових об’єктах Саудівської Аравії та ОАЕ, спричинивши світову енергетичну кризу та зліт цін на нафту вище $110 за барель.
Четвертий варіант
Існує четвертий варіант: США приймають нову стратегічну реальність і шукають угоду, яка легітимізує частину іранських досягнень в обмін на обмежені, але верифіковані поступки.
Ситуація стала викликом для адміністрації США, оскільки пропозиція була названа “фінальною”, що ускладнює маневр. Імовірність того, що Іран несподівано прийме американські умови, мала.
