Завершено розслідування у справі Назарія Гусакова: нова підозра та легалізація понад 162 мільйонів гривень
Правоохоронці повідомили про нову підозру львів’янину, який організував публічний збір коштів на лікування спінальної м’язової атрофії (СМА). Йому інкримінують легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, у особливо великих розмірах. Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко. Хоча ім’я підозрюваного офіційно не називається, з наданих обставин справи випливає, що йдеться про Назарія Гусакова.
Схема легалізації коштів
За даними слідства, пожертви, які надходили від громадян, проходили через розгалужену схему фінансових операцій. Гроші переказували через криптовалютні платформи, такі як Binance та WhiteBIT, розподіляли між понад 1170 банківськими картками третіх осіб, конвертували у криптовалюту USDT, а потім переводили між численними криптогаманцями. Слідчі вважають, що така схема мала на меті приховати походження коштів та ускладнити відстеження їхнього подальшого руху.
Під час розслідування правоохоронці проаналізували фінансові операції на суму понад 162,5 мільйона гривень. Ці дані підтверджені результатами судової експертизи.
Зростання кількості потерпілих та збитків
Водночас зросла кількість людей, яких слідство вважає потерпілими. Якщо на початку розслідування їх було 34, то нині — вже 96. Також збільшився і розмір встановлених збитків: з 1,3 мільйона гривень до понад 2 мільйонів гривень.
Генеральний прокурор зазначив, що підозрюваний співпрацює зі слідчими, дає свідчення та визнає свою вину за інкримінованими статтями.
Етапи розслідування
Досудове розслідування за фактами шахрайства та легалізації майна в особливо великих розмірах уже завершене. Після відкриття матеріалів стороні захисту обвинувальний акт буде передано до суду.
Окрім цього, триває окреме кримінальне провадження. Слідчі з’ясовують повний шлях руху коштів, встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до проведення фінансових операцій, а також перевіряють, хто фактично користувався криптовалютними гаманцями. Аналізуються й інші транзакції, які поки не стали предметом повідомлених підозр. У разі встановлення інших причетних до схеми осіб, вони також нестимуть відповідальність відповідно до закону.
Довіра людей не може бути способом незаконного збагачення. Працюємо далі.
— Руслан Кравченко, Генеральний прокурор України
Історія справи Назарія Гусакова
Ім’я львів’янина Назарія Гусакова стало широко відомим після масштабних благодійних зборів на лікування спінальної м’язової атрофії (СМА). У соціальних мережах він регулярно публікував прохання про допомогу, а кампанію підтримували відомі блогери, журналісти та інші публічні особи.
У червні 2025 року навколо зборів коштів на лікування Гусакова виник суспільний резонанс. У соцмережах йому закидали непрозору звітність щодо благодійних зборів, зокрема, користувачі звернули увагу на повторне використання фотографій ліків та відсутність документів, які б підтверджували їхнє придбання.
Згодом міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що з червня 2024 року міська лікарня щомісяця безоплатно забезпечувала Гусакова трьома флаконами препарату «Еврісді» за кошти міського бюджету. За словами мера, через це потреби збирати гроші саме на ліки не було.
Сам Гусаков пояснював, що пожертви використовувалися не лише на лікування, а й на реабілітацію, спеціальне обладнання та інші витрати, які не фінансуються державою.
Тодішній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доповів президенту Володимиру Зеленському, що Назарій Гусаков залишив територію України 13 червня. Правоохоронці відкрили два кримінальні провадження щодо ймовірних махінацій зі зібраними на лікування коштами.
У липні 2025 року генпрокурор України Руслан Кравченко анонсував, що львів’янин зі спінальною м’язовою атрофією (СМА) Назарій Гусаков найближчими днями заочно отримає підозру. У березні 2026 року генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив, що підозрюваний повернувся до України.
