Сучасна війна в Україні спостерігає зміну стратегій, де масовані ракетні удари можуть відігравати ключову роль не лише у виснаженні української протиповітряної оборони, але й у відтермінуванні політично складного рішення про нову хвилю мобілізації в Росії. Таку думку висловив оглядач TVP World Стюарт Дауелл у своєму аналітичному матеріалі.
Стратегічний вибір Путіна
За словами Дауелла, Володимир Путін стоїть перед найскладнішим стратегічним вибором від початку 2022 року. Перед ним дилема: або оголосити нову мобілізацію, що потенційно може викликати невдоволення в суспільстві, або спробувати компенсувати проблеми на фронті посиленням повітряних атак.
Прикладом такої стратегії є атака на Київ у неділю, коли протягом кількох годин було запущено десятки балістичних і гіперзвукових ракет, включаючи “Іскандери-М” та “Циркони”, а також понад сотню безпілотників. Ця подія підкреслює поточну особливість війни: незважаючи на сповільнення темпів просування російських військ, Кремль все ще має перевагу в застосуванні балістичних ракет. Саме ця перевага дає змогу Путіну відкласти політично непросте рішення про нову мобілізацію.
Оцінки втрат та переваги Росії
Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) оцінює, що Росія втратила стратегічну ініціативу. За експертними даними, з лютого 2022 року російські втрати могли сягнути близько 1,4 мільйона осіб. Очікувані щомісячні втрати у 2026 році прогнозуються на рівні 30-34 тисяч військових, тоді як темпи вербування становлять приблизно 27 тисяч осіб на місяць.
Водночас, Україна продовжує завдавати ударів по військових аеродромах, логістичних центрах, нафтопереробних заводах та інших об’єктах у тилу РФ. Це свідчить про поступове скорочення можливостей Росії впливати на ситуацію на фронті, хоча й не означає її швидкої поразки.
Перевага балістичних ракет та тактика комбінованих атак
Балістичні ракети наразі є найсуттєвішою перевагою Росії. Вони рухаються значно швидше за крилаті ракети та дрони, що залишає українській ППО мінімум часу на реагування. Крім того, Росія активно застосовує комбіновані атаки: спочатку запускає дрони та хибні цілі для виснаження системи ППО, а потім — балістичні ракети.
Найефективнішим засобом протидії таким ракетам залишаються комплекси Patriot, однак кількість ракет-перехоплювачів обмежена.
Тиск на Захід
Масовані удари спрямовані не лише проти України, але й мають на меті переконати західні країни в тому, що Росія здатна продовжувати атаки, а Україну неможливо повністю захистити. Додатково, Кремль може намагатися посилити наратив про те, що подальша підтримка Києва збільшує ризики для Європи.
Мобілізація та альтернативні шляхи
Мобілізація, проведена восени 2022 року, викликала значне невдоволення в Росії та призвела до масового виїзду громадян за кордон. Відтоді Кремль робить ставку на контрактників, великі одноразові виплати, вербування ув’язнених та найманців, уникаючи залучення мешканців великих міст.
Однак, якщо втрати перевищуватимуть темпи набору, Кремлю неминуче доведеться повернутися до питання мобілізації. Офіційних підтверджень щодо можливої нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми РФ у вересні поки немає.
Автор матеріалу підкреслює, що якщо Путін все ж ухвалить рішення про мобілізацію, це стане свідченням неефективності ракетного тиску, прихованої вербувальної кампанії та спроб залякати Захід.
Наприклад, увечері 20 липня російські війська завдали ударів по Сумах, поціливши у житлову багатоповерхівку та торговельний центр.
