Війна в Україні вступила в нову, високотехнологічну фазу. Нещодавня операція, під час якої робот-човен доставив гусеничний безпілотний наземний транспортний засіб (БНП) на Кінбурнську косу, ознаменувала собою перший в історії випадок безпілотного десанту. Ця інноваційна тактика, що базується на об’єднанні безпілотних систем, відкриває небачені раніше можливості для ведення бойових дій.
«Сумчастий» підхід: Дрони несуть дрони
Основу нової тактики складає так званий «сумчастий» підхід, або принцип «кенгуру», коли більший безпілотник або роботизований комплекс транспортує менший. Хоча ця концепція існувала давно і навіть тривалий час експериментально розроблялася у США, Україна стала першою країною, яка успішно застосувала її на практиці.
«Сумчастий» підхід дозволяє подолати обмеження мобільності невеликих дронів, зокрема FPV-дронів. Це особливо актуально для України, де такі безпілотники активно використовуються. Окрім того, розробляються наземні роботи, здатні транспортувати та запускати FPV, а також роботизовані човни, які виконують роль безпілотних авіаносців, запускаючи FPV-дрони як для ударних, так і для перехоплювальних завдань.
Перший безпілотний десант та розвідувальні місії
Як вже згадувалося, першим історичним прикладом став запуск роботом-човном гусеничного БНП на Кінбурнську косу. Цей дистанційно керований роботизований комплекс з кулеметною вежею, ймовірно, був задіяний у розвідувальній місії з метою витіснення російських сил з району.
Такі безпілотні наземні транспортні засоби можуть використовуватися як у оборонних, так і у наступальних операціях, співпрацюючи з піхотою, а іноді й виконуючи завдання повністю автономно.
США втратили перевагу: Україна на фронті робототехніки
Журналісти видання Forbes відзначають, що США, які десятиліттями експериментували з подібними технологіями, схоже, втратили свою 20-річну перевагу у сфері робототехніки. Попри наявність коштів та високотехнологічного обладнання, американські військові не змогли ефективно втілити ці розробки в життя.
“Але без зацікавленості та мотивації розробляти, виробляти та розгортати робототехнічні системи США витратили десятиліття, прагнучи ні до чого. І, як і у випадку з багатьма іншими розробками безпілотників, Україна створила робочу систему з обмеженим бюджетом і використала її в дії”
— йдеться у тексті Forbes.
Переосмислення повітряних десантів
Інновації України змушують експертів та військових переглянути ефективність традиційних вертолітних десантів на сучасному полі бою. Нагадаємо, що початок російського вторгнення у лютому 2022 року супроводжувався масштабним вертолітним штурмом аеропорту Гостомель, який призвів до значних втрат для російської сторони.
Forbes підкреслює, що коли війська та їхні транспортні засоби стають роботизованими, ризики для особового складу суттєво зменшуються.
“Коли війська, що висаджуються, і гелікоптери, що їх перевозять, є роботами, ризик зникає. Як показала Україна, дрони та безпілотні літальні апарати можна виробляти за досить низькою ціною, щоб використовувати їх в односторонніх атаках”
— вважають у Forbes.
Майбутнє маневреної війни: Роботизовані атаки
Україна вже активно тестує важкі дрони, призначені для логістики та евакуації поранених, здатні перевозити до 90 кілограмів вантажу. Ці дрони можуть доставляти більші безпілотні транспортні засоби, поповнювати запаси акумуляторів та боєприпасів, діючи на високій швидкості та низькій висоті.
Деякі аналітики припускають, що повернення окупованих територій вимагатиме нової форми маневреної війни. Замість традиційних атак, що керуються екіпажами бронетехніки, майбутнє може за ним швидкими, масштабними повітряними атаками роботів, підтриманими масованим застосуванням дронів. Пілотовані машини та піхота приєднаються пізніше, для закріплення позицій та знищення залишків опору.
Згідно з інформацією видання, Україна планує цього року замінити до 30% військових на передовій у певних секторах безпілотними транспортними засобами. З урахуванням стрімкого розвитку технологій, прискореного штучним інтелектом, можливості роботів на полі бою не варто недооцінювати.
