Втрата морських шляхів: Серйозні наслідки для українського експорту залізної руди
Зупинка роботи портів Великої Одеси через російські атаки призводить до критичних наслідків для української економіки. Підприємства галузі зупиняються, експорт падає, а держава втрачає значні обсяги валютної виручки. За оцінками експертів, під загрозою опинилася половина українського експорту залізорудної продукції, а швидкого відновлення морських перевезень не очікується.
Припинення морського сполучення та його вплив
З 22 липня, після припинення заходу суден до українських портів, судновласники почали масово скасовувати рейси. Причиною стали постійні російські атаки на портову інфраструктуру та торговельні судна. Одним із яскравих прикладів стала ситуація з одним із суден компанії Ferrexpo, яке було пошкоджене російськими безпілотниками, що призвело до загибелі члена екіпажу. Компанія вже заявила про неможливість найближчим часом відновити морський експорт своєї продукції.
Зупинка виробництва та скорочення видобутку
На тлі цих подій, підприємства залізорудної галузі змушені призупиняти свою діяльність. Полтавський ГЗК планує зупинити роботу з 3 серпня через неможливість відвантажувати продукцію та через підвищення вантажних тарифів Укрзалізниці. Про зупинення виробництва також заявив Південний ГЗК. На інших підприємствах галузі очікується скорочення видобутку через ті ж логістичні обмеження.
Обсяги експорту та альтернативні маршрути
За оцінками експертів, у першому півріччі близько 50% української залізорудної продукції відвантажувалося морем. Це становить приблизно 1 мільйон тонн на місяць, переважно у вигляді концентрату, що постачався до Китаю.
Море для України – це головні двері торгівлі. Замінити цей канал неможливо, його можна лише частково розвантажити на інші маршрути.
— Ірина Коссе, економістка
Альтернативні шляхи поставок через Дунай, а також через територію Польщі, Румунії та Болгарії, мають обмежену пропускну спроможність і значно дорожчі. В умовах нинішніх світових цін на залізну руду та зростання залізничних тарифів, такі поставки часто стають нерентабельними.
Економічні виклики та слабкий попит
Керівник GMK Center Станіслав Зінченко зазначає, що у 2022 році експорт через європейські порти був можливим завдяки вищим цінам на руду. Наразі, зростання операційних і транспортних витрат робить ці маршрути економічно недоцільними. Додатковою проблемою є слабкий попит у Європі та зупинка частини традиційних споживачів української руди.
Можливості для збільшення сухопутних поставок також обмежені пропускною спроможністю прикордонних переходів та низьким рівнем води в Дунаї.
Фінансові втрати та прогнози
За оцінками, лише через скорочення експорту залізорудної продукції Україна може втрачати від 60 до 70 мільйонів доларів валютної виручки щомісяця, що складає 700-800 мільйонів доларів на рік. Загальне падіння виробництва у залізорудному секторі може сягнути 40%.
Додаткові фактори, що ускладнюють ситуацію
Ситуацію в галузі ускладнюють декілька ключових факторів:
- Механізм CBAM (Вуглецеве коригування імпортних товарів).
- Нові квоти Європейського Союзу на українську сталь.
- Підвищення залізничних тарифів.
- Воєнні ризики.
Аналітики Dragon Capital наголошують, що галузь лише входить у найважчий період, оскільки повний ефект від нових обмежень ще не проявився.
Державний пріоритет: Відновлення безпечної роботи портів
У компанії “Метінвест” підкреслюють, що відновлення безпечної роботи портів має стати одним із ключових державних пріоритетів. Без відновлення судноплавства Україна ризикує втратити значну частину експорту, податкових надходжень та валютної виручки. Підприємства галузі також можуть перейти до тривалих простоїв та подальшого скорочення виробництва.
