ДефіциT ППО: Україна на межі, а Захід зволікає — критичний момент війни
Україна переживає найгостріший дефіциT засобів протиповітряної оборони (ППО) від початку повномасштабного вторгнення. Водночас західні партнери демонструють зростаючу стриманість у відповідь на запити щодо постачання додаткових ракет-перехоплювачів, зокрема до систем Patriot. Ця ситуація розгортається на тлі найінтенсивнішої ракетної кампанії, яку Росія веде проти України з початку війни, пише The New York Times.
Скорочення постачань та зростання ударів
За даними видання, дефіциT ППО збігається зі збільшенням кількості російських атак на українські міста та об’єкти критичної інфраструктури. Київ неодноразово наголошував, що без термінових рішень союзників захист цивільного населення та енергетичної системи країни опиняється під серйозною загрозою.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що кількість ракет для систем ППО, отриманих Україною від партнерів у 2026 році, скоротилася утричі порівняно з минулим роком. Він підкреслив, що союзники мають необхідні ракети та технічні можливості для підтримки України, але бракує політичних рішень для їх передачі та прискорення виробництва.
Зміна західного підходу
The New York Times нагадує, що попередні роки були позначені активними дипломатичними зусиллями Володимира Зеленського, які сприяли отриманню Україною перших систем Patriot та додаткових комплексів від західних держав. Однак нині його заклики не приносять такого ж результату.
Видання зазначає, що західні країни стають дедалі обережнішими у передачі ракет-перехоплювачів. Це пов’язано з прагненням зберегти власні запаси на тлі зростання глобальної нестабільності та конфліктів в інших регіонах світу.
Додатковою проблемою є обмежені виробничі потужності оборонної промисловості. За оцінками The New York Times, Росія нині виробляє балістичні ракети швидше, ніж країни Заходу здатні випускати сучасні перехоплювачі PAC-3 для систем Patriot. Цей дисбаланс створює серйозний виклик для оборони України.
Наслідки дефіциту ППО
Останні масовані атаки Росії продемонстрували різке погіршення можливостей української протиповітряної оборони. Під час одного з нещодавніх ударів українські сили змогли перехопити лише незначну частину випущених ракет, а в окремих випадках балістичні та гіперзвукові цілі взагалі не були збиті.
Внаслідок двох недавніх атак загинули десятки цивільних. Заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв назвав нинішню ситуацію найкритичнішою від початку війни. Він зазначив, що хоча Україні й раніше бракувало протиракетних засобів, Росія не мала таких обсягів балістичного озброєння, як зараз.
За даними ООН, за перші шість місяців 2026 року кількість загиблих цивільних в Україні суттєво збільшилася порівняно з попередніми роками, що ще більше посилює заклики Києва до союзників ухвалити рішення про додаткову підтримку української ППО.
Пошук рішень та довгострокові перспективи
На тлі дефіциту ППО Київ продовжує переговори із союзниками щодо постачання додаткових ракет і систем Patriot. Президент Зеленський обговорював це питання з президентом Фінляндії Александром Стуббом та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
Україна також працює над довгостроковими рішеннями. Це включає укладення контрактів на закупівлю американського озброєння за європейські кошти, отримання ліцензій на виробництво окремих систем та розвиток власних протиракетних технологій.
Проте The New York Times підкреслює, що всі ці проєкти потребують часу. Натомість додаткові засоби ППО необхідні Україні вже зараз, особливо для захисту міст, енергетичної інфраструктури та цивільного населення напередодні чергової зимової кампанії російських ударів.
