
Виклик для України: знищення російських “Іскандерів”
Одним із найскладніших викликів для України на сьогодні залишається нейтралізація російських пускових установок оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК) “Іскандер”. Як повідомляє видання Defense Express, вирішальне значення у цій боротьбі мають швидке визначення точних координат цілі та мінімальний час реагування. Успіх залежить від здатності діяти буквально за лічені хвилини.
Час – ключовий фактор: оперативність реакції
Аналітики зазначають, що час, який “Іскандер” проводить на позиції, є надзвичайно обмеженим. Для запуску першої балістичної ракети 9М723 з пускової установки 9П78-1 з маршу потрібно до 16 хвилин. Якщо ж установка вже перебуває на позиції, цей час скорочується до 4 хвилин. Загальний час перебування на позиції може сягати до 20 хвилин, після чого пускова установка полишає місце протягом кількох хвилин, особливо після запуску другої ракети.
Якщо українським силам вдається зафіксувати момент зупинки пускової установки та її переведення у бойове положення, тоді за наявності готових до застосування власних балістичних ракет знищення такої цілі стає теоретично можливим. Однак, якщо виявити вдається лише сам момент запуску ракети, а потім розпочинається “ланцюг ураження”, така контрбатарейна боротьба втрачає свою ефективність, адже російська пускова установка вже встигає залишити позицію.
Обмежені можливості: брак ударних засобів
Як зазначає Defense Express, ситуацію могли б змінити українські балістичні ракети власного виробництва, однак наразі їх немає. Американські ракети ATACMS, за словами аналітиків, були передані Україні у “гомеопатичній кількості”, і зважаючи на ситуацію навколо Ірану, додаткових поставок очікувати не варто.
Крилаті ракети, доступні Україні, не можуть ефективно вражати рухомі наземні цілі. Подібні можливості невідомі й у ракето-дронів. Саме тому, з усіх доступних засобів, найбільш ефективними залишаються безпілотники, зокрема у категорії баражуючих боєприпасів та систем класу “middle strike”.
Дрони як ефективний засіб: успіхи та недоліки
Видання нагадує, що такі засоби вже довели свою ефективність. Зокрема, у ніч проти 6 липня військовослужбовці 413-го полку Сил безпілотних систем “Рейд” знищили у Брянській області пускову установку С-400, яка, ймовірно, використовувалася для ударів по Україні ракетами РМ-48У.
Однак, використання дронів має і суттєвий недолік – їхню порівняно невелику швидкість. Через це час підльоту до цілі може становити близько години. Водночас, якщо забезпечується зв’язок з оператором, є можливість довести дрон до оновленого місцеположення пускової установки, переміщення якої має відстежуватися.
Ураження в укриттях: демонстрація можливостей
Defense Express також зазначає, що українські військові вже демонстрували здатність уражати пускові установки балістичних ракет, які перебувають в укриттях. Так, у ніч проти 28 квітня такий удар завдали Сили спеціальних операцій ЗСУ. Крім того, у вересні 2025 року було атаковано місце дислокації ОТРК “Іскандер” на полігоні “Молькіно” у Краснодарському краї, де, за даними видання, було знищено шість машин комплексу.
Стратегії ураження: розвідка та постійне стеження
Аналітики пояснюють, що існують два основні підходи до ураження таких цілей:
- Передбачення часу та місця пуску чи висування ОТРК.
- Фіксація пуску та подальше супроводження цілі розвідувальними засобами протягом години.
- Забезпечення цілодобового баражування засобів ураження та розвідки у визначених районах.
- Відстеження місць, куди ворог ховає свої засоби.
У всіх випадках успіх операції залежить насамперед від якості розвідки та здатності українських безпілотників долати російську протиповітряну оборону.
Аналітики підсумовують, що успішні випадки вже є, а це означає, що практика буде масштабуватися, а тактика – відточуватися.
