Історія, яка тримала в напрузі всю країну, нарешті отримала своє рішення. 22-річний військовий Дмитро, який пережив майже три роки російського полону, зумів відсудити у власної матері майже 4 мільйони гривень. Ці кошти були його грошовим забезпеченням, яке жінка отримувала, поки син боровся за життя в неволі.
Шлях до справедливості
Після повернення з полону та проходження реабілітації, Дмитро дізнався, що його заробітну плату отримувала мати. Коли він звернувся до неї з проханням повернути гроші, мати заявила, що коштів вже немає. Це стало для нього справжнім шоком, адже він не міг уявити, що доведеться судитися з найріднішою людиною.
Перед тим, як піти до суду, Дмитро намагався домовитись з матір’ю, але безуспішно. Ситуація загострилася, коли він отримав повідомлення про те, що його виписали з дому. Саме тоді він вирішив звернутись до Феміди.
Судові баталії
Судовий процес тривав кілька місяців. Мати Дмитра не з’являлася на засідання, посилаючись на те, що перебуває в Польщі. Через свого адвоката вона пояснювала, що гроші витратила на будинок, техніку та лікування. Вона просила відмовити у позові.
Згодом з’явилася пропозиція мирової угоди: мати була готова сплачувати частинами по 5 тисяч гривень на місяць і повернути Дмитра до будинку. Однак, такі умови його не влаштували. Пізніше виникла версія, що йому вже повернули півтора мільйона через сестру, але Дмитро запевнив, що йому не повернули “ні копійки”.
Рішення суду
Рівненський районний суд, за яким уважно стежила вся країна, виніс своє рішення. Суд задовольнив позов частково, зменшивши суму на 98 тисяч гривень через неточності в розрахунках. Загалом, мати має повернути синові майже 3 мільйони 900 тисяч гривень.
Дмитро задоволений рішенням, хоча його адвокат зазначає, що це може стати прецедентом для майбутніх подібних судових процесів. Юристи пояснюють, що такі ситуації виникають через прогалини в законодавстві, коли кошти автоматично перераховували родичам військовослужбовців, які перебували в полоні.
Подальший розвиток подій
У матері Дмитра є 30 днів на подання апеляції. Вона готує її, що свідчить про небажання повертати кошти, на думку сина. Чи буде підтримано позицію військовослужбовця вищою інстанцією, покаже час.
