Дефіцит ракет Patriot: Європа “воює” за кожну одиницю для України

Україна на порозі критичного дефіциту перехоплювачів

Європа терміново шукає додаткові ракети для систем протиповітряної оборони Patriot, щоб передати їх Україні. Однак країни-союзниці стають все більш обережними у віддачі власних запасів. Це пов’язано з тим, що нове виробництво ракет до систем ППО Patriot дасть результат надто пізно, запаси Сполучених Штатів виснажені через війну з Іраном, а ключові європейські донори заявляють, що майже не мають ракет-перехоплювачів, якими могли б поділитися без ризику для власної безпеки. Ситуація ускладнюється на тлі прогнозів про важку зиму для України.

Україна потребує сотень ракет Patriot, щоб ефективно захиститися від очікуваних масованих ударів Росії взимку. Однак нові поставки ракет затримуються.

Вичерпані арсенали та обережність союзників

Війна з Іраном суттєво виснажила американські арсенали. Водночас європейські союзники застерігають, що вже віддали майже все можливе. Ексміністр оборони України Михайло Федоров зазначав:

Протягом останніх кількох місяців Росія щотижня випускає по нас більше ракет, ніж ми отримуємо від партнерів за місяці.

— Михайло Федоров

У липні сили ППО України збили лише 29 зі 195 російських балістичних ракет, ще 40 не досягли цілей.

Німеччина шукає баланс, Польща та Іспанія під прицілом

Німеччина, один з найбільших постачальників військової допомоги Києву, вже передала кілька комплексів Patriot та ракети до них. Однак зараз Берлін змушений балансувати між гострою потребою України та необхідністю забезпечити власну оборону і дотримання зобов’язань перед НАТО.

Бригадний генерал Юрген Шрьодль зазначив:

Тут ми дійсно досягли своїх меж. Ми також повинні забезпечити власний захист.

— Юрген Шрьодль

Німеччина та країни Північної Європи закликають інших союзників на континенті переглянути власні можливості. Особлива увага спрямована на держави, які мають на озброєнні ракети PAC-2 та PAC-3, що здатні ефективно перехоплювати швидкісні російські балістичні цілі. Серед них — Польща, Іспанія та Греція.

Роль США та переговори щодо виробництва

Ключову роль у розв’язанні проблеми відіграють Сполучені Штати, оскільки більшість ракет PAC-3 виготовляються там, а будь-які угоди чи ліцензії потребують схвалення Білого дому. Під час однієї з зустрічей президента України Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, ракети до Patriot були головною темою переговорів. Спочатку Трамп висловлював можливість виробництва американських ракет в Україні за ліцензією, однак пізніше відмовився від цієї ідеї, назвавши її небезпечною та зазначивши, що “США хочуть ракети також”.

Україна також підписала угоду про купівлю ракет PAC-2 німецького виробництва, але їх поставка очікується не раніше наступного року.

Агресивніша тактика та стриманість деяких партнерів

На тлі дефіциту снарядів для ППО, Київ розглядає більш агресивну тактику – атакувати російські пускові установки. Основний тягар допомоги наразі знову лягає на європейських партнерів. Німеччина передала три комплекси зі своїх складів і домовилася про поставку ще двох за схемою заміщення через США. Нідерланди зібрали для України один повний комплекс з пусковими установками, радарами та ракетами.

Інші країни діють стриманіше. Наприклад, Польща передала у липні лише кілька ракет PAC-3 (за деякими даними, всього 5) після особистих прохань Генерального секретаря НАТО Марка Рютте та американського командування. Навіть це викликало критику з боку польської опозиції. Країни Східної Європи все менш охоче діляться ракетами, вважаючи власний рівень захисту недостатнім. Іспанія підтвердила передачу певного обсягу військової допомоги, тоді як Греція наразі не оголошувала про передання зброї.

Українські дипломати продовжують точкові переговори з іншими країнами, які потенційно можуть поділитися ракетами.

Вичерпання американських запасів та політичні наслідки

Сполучені Штати, зіткнувшись з війною проти Ірану, значною мірою вичерпали запаси високоточних далекобійних ракет ATACMS та PrSM, вартість яких перевищує 1 мільйон доларів за одиницю. За даними Reuters, американські військові використали “практично всі” наявні запаси цих систем, які є ключовим елементом арсеналу США і постачалися, зокрема, Україні.

Це затягування конфлікту, розпочатого спільно з Ізраїлем у лютому, викликає занепокоєння щодо спроможності США стримувати Росію та Китай. Президенту Дональду Трампу, у разі відновлення ударів, доведеться більше покладатися на ризиковані пілотовані місії. Попри заяви Білого дому про відсутність проблем з боєприпасами, точна кількість ракет, що залишилися, не розголошується.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга пояснив, що дипломати “воюють” за кожну ракету.