В умовах складної енергетичної ситуації українські міста активно шукають шляхи до енергетичної незалежності. Хмельницький видобуває електроенергію з побутових відходів, Вінниця будує унікальні підземні “енергоострови”, а місцеві айтівці допомагають ремонтувати дахи будинків під сонячні електростанції. Ці ініціативи, спрямовані на створення власних енергетичних хабів, стикаються з численними бюрократичними перешкодами та парадоксальними тарифами, змушуючи тих, хто робить країну енергонезалежною, працювати у збиток. Кореспондентка ТСН Ірина Кондрачук дослідила досвід міст на заході та в центрі України, який може стати корисним для інших регіонів, зокрема й для столиці.
Хмельницький: світло з полігону
У Хмельницькому журналісти ТСН відвідали звалище, де вже багато років перетворюють звалищний газ на електроенергію, що запобігає займанням відходів. На підприємстві розповідають, що для цього пробурено понад 100 свердловин, з яких видобувається газ для подальшого виробництва електроенергії, що продається в загальну мережу.
Крім того, з 2003 року на звалищному газі працюють і когенераційні установки міських котелень. Наразі їх налічується 25, із загальною потужністю 13 мегават. Заступник Хмельницького міського голови, директор департаменту інфраструктури міста Василь Новачок, зазначив, що раніше ця електроенергія дозволяла живити близько 100 будинків.
Однак, останнім часом когенераційні установки працюють переважно у вечірні пікові години, коли споживання електроенергії найвище, а відповідно, і тариф найвищий. У решту часу виробляти електроенергію з газу стало збитковим.
У нас для населення газ коштує 7,50 грн за куб. Для бюджету — 16 з копійками. А виходить для виробництва електричної енергії — 32 грн! Це вже від весни цього року. Це призвело до того, що той ринок, який почав розвиватися, просто вмер.
— Василь Новачок
Тепловики пояснюють, що реальна вартість гігакалорії тепла майже вдвічі перевищує ту, яку сплачують споживачі. Раніше цей збиток вдавалося компенсувати завдяки продажу електроенергії з когенерації. Однак, навесні держава скасувала пільговий газ для таких установок у тилових регіонах, що призвело до майже подвоєння вартості палива.
Вінниця: “енергоострови” та ремонт дахів
Проблему парадоксальних тарифів та інші виклики, з якими стикаються тепловики, обговорювали на Енергофорумі у Вінниці. Заступник Вінницького міського голови Роман Фурман розповів про план та сценарій міста з 2022 року, спрямований на розбудову комплексної стратегії енергетичної автономності та незалежності.
У місті Вінниці від 2022 року ми маємо певний план та сценарій, як ми переходимо від коротких швидких кроків до розбудови і комплексної стратегії розуміння, як має будуватися розвиток автономності й незалежності в енергопостачанні.
— Роман Фурман
Окрім цін на газ, тепловики наголошують на проблемах, пов’язаних із бюрократією, зокрема постановою № 1512, яка передбачає триразову перевірку цін під час закупівель. Також значну проблему становлять старі борги та багатомільйонні штрафи від “Нафтогазу”, через які заблоковані рахунки щонайменше шести десятків теплоенергетичних підприємств по всій країні.
Це неправильно. З одного боку процедура має бути прозорою, ми маємо можливість перевірити правильність цін. Але з іншого боку вона не повинна ускладнювати реалізацію проєктів, особливо зараз, коли ми стаємо перед викликом нового опалювального сезону.
— Михайло Лук’яник, експерт напрямку централізованого теплопостачання ГО “Екоклуб”
Для уникнення колапсу, у Вінниці, де теплоенергетичне підприємство є прибутковим, підготовку до наступної зими розпочали одразу після завершення попереднього опалювального сезону. Фахівці замінюють зношені труби на нові попередньо ізольовані, щоб мінімізувати втрати тепла, та встановлюють понад 90 індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у будинках. У перспективі планується запуск теплових насосів на котельнях, що дозволить економити до 15% газу.
П’ять когенераційних установок, отриманих від донорів, повністю покривають власні потреби підприємства. Котельні були об’єднані високовольтними кабелями під землею, створивши “енергоострів”, який в умовах блекауту працюватиме ізольовано, запобігаючи замерзанню мереж.
За рахунок підтримки міської ради та фінансування нам вдалося від споживача у довоєнні роки перейти до виробника електричної енергії.
— Максим Білик, генеральний директор КП “Вінницяміськтеплоенерго”
Нестандартні рішення застосовує і місцевий бізнес. Один з ІТ-парків Вінниці, щоб утримати клієнтів, власними силами створив власну генерацію, орендувавши дахи сусідніх будинків під встановлення сонячних панелей.
У зв’язку з тим, що наш дах не підходив за площею, ми вирішили взяти в користування дахи сусідніх будинків і відповідно там встановити сонячні панелі.
— Анатолій Міськов, директор компанії ІТ-парку
Дахи сусідніх “хрущовок” потребували капітального ремонту. Айтівці замінили старий руберойд на світлу італійську мембрану з 15-річною гарантією.
Був руберойд, дах латали клаптиками, протікало до першого поверху. Завдяки комунікації з міською радою та управляючими компаніями ми переконали мешканців. Півтора мільйона гривень п’ятиповерхівка самостійно точно не зібрала б.
— Анатолій Міськов
У Вінниці діє програма співфінансування ремонтів житлового фонду (70% місто, 30% мешканці), але це перший випадок, коли частку мешканців повністю покрив бізнес. Загальна потужність сонячних панелей на трьох дахах становить до 40 тисяч кіловатів на місяць, що покриває третину потреб ІТ-парку. Для ефективного використання енергії встановлено акумулятори ємністю 1 мегават. Вартість ремонту одного даху склала 1,5 млн грн, а кожен кіловат потужностей — додатково 20 тис. грн, що виявилося значно вигідніше, ніж використання дизельних генераторів.
Перспективи та виклики
Досвід Хмельницького також демонструє важливість власної генерації. Місцеві тепловики зазначають, що для виконання плану стійкості довелося використати всі наявні ресурси. Компенсація з місцевого бюджету покриває менше половини боргових зобов’язань, а на виплату зарплат працівникам довелося брати кредит у 17 мільйонів гривень.
Уряд обіцяє внести зміни до законодавства та постанов, що спростять процедури закупівель, розблокують рахунки тепловиків та, в перспективі, дозволять переглянути тарифи на наступний рік. Ці кроки необхідні для того, щоб підготовка до опалювального сезону перестала бути боротьбою з бюрократією, нерентабельними тарифами та арештованими рахунками.
