Залежність російського ВПК від імпортної сировини: Аналіз та рекомендації
Російський військово-промисловий комплекс (ВПК) демонструє значну залежність від імпорту критично важливої сировини. Це робить його вразливим до санкцій та обмежує його здатність до повного функціонування. Відповідно до звіту Ради економічної безпеки України, протягом 12 місяців до березня 2025 року Росія закупила стратегічні мінерали військового призначення на суму понад 1,1 мільярда доларів.
Серед ключових імпортованих матеріалів – глинозем, тантал і молібден. Крім того, російські підприємства потребують берилію, вольфраму, марганцю, ніобію, ренію та титану. Ці елементи є незамінними у виробництві широкого спектру озброєнь та військової техніки, включаючи ракетні комплекси, літаки, бронетехніку, боєприпаси, електронні системи та двигуни.
Ланцюги постачання: Основні джерела та шляхи потрапляння сировини
Імпортована сировина потрапляє до виробничих ланцюгів десятків російських компаній. Основними джерелами постачання наразі залишаються Китай, країни Центральної Азії та держави Глобального Півдня. Проте, слід зазначити, що значна частина необхідної для російського ВПК продукції надходила безпосередньо із західних країн або проходила через їхню територію.
Аналітики виявили сотні компаній, задіяних у постачанні критично важливих мінералів до Росії. Прикметно, що менш ніж 5% цих підприємств потрапили під санкції, тоді як значна частина продовжує співпрацювати з російськими оборонними виробниками.
Наголошується, що Росія не має повністю замкненого виробничого циклу щодо низки стратегічних матеріалів. Москва не здатна самостійно пройти весь шлях від видобутку сировини до виробництва готового металу, що зумовлює її залежність від іноземної переробки та імпорту.
Заклики до ЄС: Посилення санкцій та стратегічні напрямки
Згідно зі звітом, санкційна політика Європейського Союзу у цьому напрямку поки що не відповідає масштабам проблеми.
Висвітлення санкцій залишається пізнім, неповним або зосередженим на неправильному етапі ланцюга поставок.
— Йдеться у звіті Ради економічної безпеки України.
Аналітики наполягають на необхідності посилення санкцій проти компаній і посередників, які забезпечують Росію необхідними матеріалами. Зокрема, обмеження щодо окремих стратегічних руд і сполук залишаються недостатніми.
Експерти закликають Євросоюз зробити стратегічні корисні копалини одним із пріоритетних напрямів санкційної політики, нарівні з такими критично важливими для виробництва зброї компонентами, як напівпровідники та електроніка.
Водночас, на їхню думку, недостатньо обмежувати лише безпосередніх постачальників. Необхідно відстежувати весь ланцюг переміщення сировини до Росії, включаючи торговельних посередників, судноплавні та логістичні компанії.
Практичні приклади та потенціал українського виробництва
Експерти навели приклад, який демонструє, що подібні санкційні заходи можуть давати результат. Після обмеження Європейським Союзом експорту хрому, кілька підприємств згодом скоротили постачання цієї продукції до Росії.
Попри залежність від західних компонентів, Росія зберігає можливість нарощувати виробництво ракет S8000 «Бандероль».
Президент Володимир Зеленський раніше зазначав, що Україна не має співставних із Росією фінансових ресурсів на війну. Однак, за умови європейської підтримки, Україна здатна подвоїти власне дешевше виробництво зброї. Посол Німеччини в Україні Гайко Томс пояснив, що така співпраця має допомогти масштабувати українське виробництво та підвищити його ефективність.
Додатково, українські атаки спричиняють значні труднощі для роботи порту Новоросійська.
